?

Log in



Юрій Шеляженко. Автономна адвокатура: організаційно‐правові засади / Шеляженко, Юрій Вадимович – Київ, 2016. – 60 с. – ISBN 978‐617‐7088‐16‐4.

Книга присвячена розробці правових ідей, системи діяльності, документації Громадської організації "Автономна Адвокатура", яка зареєстрована з метою здійснення і захисту прав, свобод, суспільних інтересів у спілці кликаних автономних адвокатів і провокаторів, що кличуть по допомогу, захист, представництво, інформування, і відроджує в сучасних умовах прадавнє право Provocatio ad populum (звернення до народу), як свободу слова, щоб вимагати справедливості, та свободу об'єднань для утвердження справедливих законів та чесних правових відносин. В асоціаціях і спільній діяльності автономних адвокатів і провокаторів не тільки надається правова допомога, захищається та розвивається принцип верховенства права (природного права, прав людини), але й реалізуються на практиці ідеї теоретико‐правових досліджень особистої автономії, тобто, самовизначення суб'єктів права, в тому числі, приватних осіб та організацій, свободи їх буття відповідно до власних норм, правил, законів. У цьому контексті в книзі викладається наукове бачення особистої автономії суб'єкта права, пропонуються правові технології розвитку особистої автономії, наводяться конкретні рекомендації із впровадження цих пропозицій на практиці у автономній адвокатській діяльності. Видання буде корисним у практичній діяльності учасникам Громадської організації «Автономна Адвокатура» і бажаючим взяти в ній участь, а також фахівцям з права і представникам широкого кола читачів, які цікавляться тематикою прав людини, правозахисту.

Yurii Sheliazhenko. Autonomous Advocacy: organizational and legal framework [in Ukrainian] / Sheliazhenko Yuri Vadymovich. - Kyiv, 2016. - 60 p. - ISBN 978-617-7088-16-4.

The book is dedicated to the development of legal ideas and practices of the Non-Governmental Civic Organization "Autonomous Advocacy", created for implementation and protection of natural human rights and freedoms in association of called for help independent experienced autonomous advocates and provocateurs who call for help, protection, representation, information, and realize in modern times natural law of Provocatio ad populum, which means freedom of speech to demand justice and freedom of association to create fair laws and legal relations. Associations and joint activities of autonomous advocates and provocateurs not only providing legal aid, but also defending and developing the rule of law (natural law, human rights), realizing in practice results of theoretical research of legal principle of personal autonomy, i.e. self-regulation of entities, including private individuals and organizations, freedom of life according to their own norms, rules, laws. In this context, the book describes the scientific view of personal autonomy of entity, proposes legal technologies to develop personal autonomy, provides specific recommendations for implementing these proposals into practice of autonomous advocate. The book will be useful to members of the NGO "Autonomous Advocacy" and for those who wish to join, as well as for experts, scientists and other readers interested in law science, human rights and advocacy.


Dear Mr. Igor Ashurbeyli,

I feel deep compassion to your idea to create new space nation Asgardia. It is very good that, according to your site, there is no borders of your nation and no written constitution. Maybe you share our belief that reasonable mind needs no strict borders and the best written constitution is empty sheet of paper, because real constitution of Universe are unity of unwritten laws of nature shown in causative relationship of freedom and responsibility, in conscience of experienced interactions and agreements.

Nevertheless, I advice you to be careful with identifying as "nation" your new society of space people. With terrestrial cult of nation you may bring into space our domestic greed and aggression, deceptions, geopolitical squabbles, poverty, elitism and wars. I beware that you wish to prolong that archaic junk into future because Asgardia brand designed by you is quite similar to Sith Empire coat of arms at Star Wars commercial cult.

I think that humanity in developing of universal freedom will overcome archaic bindings to nation's cult in future. That's why I propose to all people and also propose to you dialogue and interaction based on social doctrine of total personal autonomy. There are also projects of Open Religion and Autonomous Advocacy to establish reality of personal autonomy.

Open Religion or Religious Faith in the Supreme Value of Human is the eternal religion and the modern spiritual movement of creating the God by self-believing, self-trueness and self-ownership of every mind of Universe considered as human soul in the center of all fullness of being. Considering God as human continuation to infinity, we understand the greatest value of human as sacred unity of the human and the eternal universe. Religious studies characterize our religion as "a kind of religious pacifism" because of our tradition of good-will-based respectful comparing all religions and philosophies in the world.

We, the believers in the supreme value of human, created The Soul Society of Universe, following the divine revelation and natural law of human self-organization, also using human rights for freedom of religion, assembly and association. Mission of The Soul Society of Universe is self-perfection in the unity with every soul. The Soul Society of Universe is one soul created by one soul and open to all souls coming to join.

The social doctrine of open religion (faith in the supreme value of human) is based on the idea of total personal autonomy: it is atomization of the society, atomization of the capital and atomization of the power.

Atomization of the society means that society serving for human as space of self-education, self-organization, self-employment. Society is a set of relations (social connections) of the human with owned nature, including people, other objects and values.

Atomization of the capital means that capital serving for human as instrument to independent create and operate with values for establishing strong relationships, to made intelligent choice based on the principle that the more values human involve to relations, the more trust it worth.

Atomization of the power means that power serving for human as system of realization the freedom of will in all relations for self-improvement and self-defense in harmony, trust and solidarity with all people, without borders and taxes, without hierarchies and privileges, without fear and violence, without conflicts and victims, without limits.

Freedom as autonomy, independence, absence or overcome any limitations is the essence of humanity, the nature of the human mind and the irresistible attraction of the heart. Of course, the freedom of each individual is limited by freedoms of others and the natural consequences of their own actions, but these limitations we can overcome in an effort to adequately negotiate and behave wisely. In practice, dialogue and interaction between people creates all capital of habits and laws, which we use at our discretion.

The establishment of law has a place on the basis of freedom and, according to my research in the field of law, has three stages: free exercise of freedoms to make traditions in optimizing responsibility; free exercise of traditions and make laws in optimizing alternatives; free exercise of laws and make innovations (revolutions, discoveries) in optimizing reforms of legislation. Laws and traditions can't be used to oppress freedom because such attempts cause rebellions.

The ability of entities to live by their own rules called autonomy, that word in Greek means "own law". Autonomy is freedom, but isn't iniquity, because autonomous entity in communication, in desire of peace and accordance establishing its own laws of existence, its rules of wise use of the freedom to live in harmony with nature and all society, created by the entity in interaction with the Universe.

When the entities facing evil and can't enjoy their natural freedoms, they provoke (call for help) and Universe send advocates to that entities. So, we create NGO "Autonomous Advocacy" helping every entity to be free. Our aim is to implement and protect natural human rights and freedoms in association of called for help independent experienced autonomous advocates and provocateurs who call for help. Short name of Autonomous Advocacy is A=A, the law of identity. Our motto is AD VOCO PRO SUI IURIS, which in Latin means "to call for own right". We realize natural law of Provocatio ad populum, which means freedom of speech to demand justice and freedom of association to create fair laws and legal relations.

So, I wish you good luck in creating new space society, and if you feel desire to reach more freedom in your space, you can apply social doctrine of total personal autonomy and you can call for help Soul Society of Universe and Autonomous Advocacy.

Sincerely yours,

Yurii Sheliazhenko
Writer, publisher, autonomous advocate,
priest of Open religion, Master of Laws

Сейсмічне


Сьогодні я прокинувся вночі:
Відчув, що у країни б'ється серце.
Вона, сердешна, так трясеться,
Що нас хвилює кожен чих.
Лоб соцмереж палає флеймом.
Заплющив небо біль і холод.
Пий, люба, з медом молоко.
Душею будь, а не нікнеймом.
Тепло лікує від застуди;
Рукою гладжу твої груди
У шатах скинутого листя.
До чорнозему притулюся;
У землетрусі, у спокусі
Тікає страх. Земля, зцілися!

A=A

Скороченим позначенням Автономної Адвокатури є A=A, закон ідентичності, він же головна формула об’єктивізму Айн Ренд, що підкреслює лібералізм та чесність автономних адвокатів.

У Києві зареєстровано Громадську організацію “Автономна Адвокатура”, мета якої – здійснення і захист прав, свобод, суспільних інтересів у спілці кликаних автономних адвокатів і провокаторів, що кличуть по допомогу, захист, представництво, інформування. Співзасновниками організації виступили автономні адвокати Юрій Шеляженко (обраний Головою А=А) та Олексій Святогор. Девіз автономної адвокатури AD VOCO PRO SUI IURIS, що у перекладі з латини означає “для заклику за власне право”. В цій організації плануємо реалізувати на практиці теоретичні розробки моїх наукових досліджень на тему особистої автономії приватних осіб та організацій та майбутньої кандидатської дисертації з права.

Автономна Адвокатура в РГО

Автономний адвокат (латиною ad voco – для заклику) є самостійною та досвідченою людиною, покликаною і спроможною надати необхідну допомогу провокатору. Провокатор (латиною pro voco – за заклик) – той, хто кличе по допомогу, захист, представництво, інформування. Запрошуємо долучатися (за результатами співбесіди) автономних адвокатів та провокаторів, також запрошуємо до співпраці правозахисні організації.

Протокол установчих зборів Автономної Адвокатури

Провокатор має свободу слова звернутися по допомогу до суспільства, і суспільство в особі автономного адвоката йому допомагає. Причому нема жодної проблеми в тому, що автономного адвоката ніхто не уповноважував, він просто майстерний самозванець, герой, що приходить на допомогу. На відміну від старого позитивізму, в якому ідея суспільства виступає ширмою, з-за якої еліти маніпулюють людьми, нині набуває поширення екзистенціалізм, людиноцентричний підхід, в якому слово кожної людини має значення, суспільство вважається діалогом людей, відчуження суспільства від людини і протиставлення суспільних інтересів індивідуальним вважається неприпустимим і долається.

Майбутнє людство вилікується від хвороби елітарності, через яку слово «провокація» в політичному жаргоні стало лайкою. Всі забули, що первинно це слово означало виступ, звернення до народу; «pro» перекладається як «за», «voco» – «говорити, звучати, кликати»; «provocatio» – заклик. Правовий інститут «provocatio ad populum» (звернення до народу) в римській республіці означав право звернутися за захистом до людей, крикнути «що ж це коїться, людоньки»; природне право людини оскаржити перед (небайдужими!) народними зборами рішення магістрата (найчастіше, про покарання за злочин). Коли права людини придушуються на користь привілеїв еліт всякими утисками, в тому числі обманом та примусом, тоді свобода слова стає привілеєм обраних, які криють лайкою «Провокація!» з кожного телеекрану, бігборду, трибуни, зі сторінок ЗМІ та соцмереж не тільки лукаву демагогію конкуруючих братів по підлості, але й мудрі чесні книжки, діалоги та полеміку філософів, проповіді та молитви віруючих і взагалі будь-яку альтернативну, невигідну тиранії еліт, точку зору. Але є один закон природи: люди завжди повстають проти тиранії та здобувають свободу.

Свобода як самостійність, незалежність, відсутність або подолання будь-яких обмежень є суттю людяності, природою людського розуму та непереборним потягом серця. Звичайно, свобода кожної особи обмежена свободами інших і природними наслідками власних вчинків, але такі обмеження долаються у прагненні гідно домовлятися і поводитися розумно. На практиці, у діалозі та взаємодії людей виникає весь капітал звичок та законів, якими ми користуємося на свій розсуд («закон як дишло»).

Становлення права відбувається на фундаменті свободи і, відповідно до моїх наукових досліджень з правознавства, має три етапи: вільне користування свободою та накопичення досвіду традицій у оптимізації відповідальності за свободу; вільне користування традиціями та накопичення досвіду законності у оптимізації альтернатив традиціям; вільне користування законами та накопичення досвіду інновацій (революцій, відкриттів) у оптимізації реформ законодавства. Закони і традиції, що придушують свободу, швидко відмирають, бо люди завжди повстають проти примусу іти хиткою кригою лукавих обіцянок “благополуччя” під ігом тиранії та гноблення й обстоюють свободу, яка є міцним підгрунтям справедливих законів і традицій.

Здатність суб’єкта права жити за власними правилами зветься автономією, це слово у перекладі з грецької означає «власний закон». Автономія є свободою, уникненням диктату, але не є вседозволеністю, бо автономний суб’єкт в спілкуванні (а відтак, і прагненні згоди з іншими) формує свої закони власного буття, свої правила мудрого користування свободою, щоб жити у гармонії з природою і всім суспільством, творцем і учасником якого є суб’єкт права – хоч окрема людина, хоч її організація.

Убийца гривны с канала "1+1"

Убийца гривны с канала  1+1
Доллар взлетает к отметке 26 грн, растут цены. Ширитися паника, слухи о прохладном отношении МВФ к Украине. Задает тон Александр Дубинский, ведущий программы "Гроши" с канала олигарха Коломойского.

Дискредитация главы Нацбанка Валерии Гонтаревой стала основным занятием Дубинского последний год. То он пытается свалить на нее ответственность за грабеж вкладчиков руководством банка "Михайловский", которому Нацбанк, наоборот, положил конец. То обвиняет в спекуляциях на разнице курсов валют, когда Нацбанк как раз поддерживал на плаву гривну.
Отдает ли себе отчет Дубинский в том, что популизм и демагогия популярнейшей финансовой программы страны дестабилизирует рынок, провоцирует инфляцию? Все он наверняка понимает. И не исключено, что хозяин канала "1+1" Коломойский сознательно играет на понижение, предвидя реакцию рынка на хулиганство Дубинского.
Вам кажется, что "хулиганство" - слишком сильное слово? Но вот типичные цитаты из блога Дубинского на Фейсбуке. Кое-где я вынужден был прикрыть звездочками особо смачные выражения:
1. Очевидно, что до конца года отрицательное сальдо торгового баланса станет еще больше. А с ним - вырастет и курс доллара.
2. В каком же е*нутом государстве (с такими же правителями) мы живем...
3. "Обойдусь и без вашего этого... Моисея! И заповеди - тоже нафик" П. А. Порошенко
4. Вот кто-то может мне обьяснить, как совмещаются заявления "завтра Путин нападет" и переброска лучшей военной техники в Киев на парад?..
5. А какая связь между военным парадом и Днем независимости?.. Зас**ли, прости господи, этим своим парадом весь город.
Каково?! И список можно продолжать...
Подобные высказывания, естественно, вызывают подозрения, что типок выполняет определенный заказ. Кстати, в описании блога Дубинского на Украинской Правде редакция так и написала. Подозрительный, мол, наш блогер. Имейте в виду, мы предупредили... Жаль, что уклончиво предупредили. Сказали бы прямо: играет на руку Кремлю!
Бойцы невидимого фронта потрудились проверить подозрения. Накопали материала на основательную статью под названием "Как журналисту стать миллионером. Рецепт Дубинского".
Я поверхностно проверил изложенные в статье факты, не поленился за 20 гривен купить справку из реестра недвижимости. Вроде не врут.
Но со статьей начали происходить странные вещи. Она появилась на сайте "Обозреватель", немного повисела, а потом вдруг исчезла. Так обычно бывает, когда объект критики стесняется комментировать слив убийственного компромата, потому что сказать ему нечего (разве что голословно поныть "меня заказали"), а вместо этого начинается снятие критических публикаций за большие деньги.
Версию о зачистке неудобной правды подтверждает и то, что ни сам Дубинский, ни пресс-служба "1+1", ни "Обозреватель" не захотели выходить на контакт, когда я попросил их прокомментировать содержание статьи и ее внезапное исчезновение.
Между тем, каналу "1+1" и его владельцу Коломойскому не удастся отвертеться от ответственности за позорное поведение своей одиозной "звезды". Общественность ставит вопрос ребром: Украинский Координационный Совет потребовал убрать Дубинского из телевизора.
В открытом письме организации сказано: "Наше внимание привлекли антипатриотические высказывания, надругательство над празднованием Дня Независимости Украины и высмеивание военного парада со стороны блогера и журналиста Александра Дубинского, который ведет программу журналистских расследований "Деньги" на телеканале "1+1". Возмущает хулиганское, антиобщественное поведение этого господина, который не стесняется "плевать в лицо" украинским воинам, защитникам нации. Кроме того, из публикаций в сети Интернет стало известно о шантаже украинских банкиров и подозрительном обогащении Дубинского. Как утверждается в публикациях, за последние два года продюсер и телеведущий Александр Дубинский и его жена, рекламист Леся Цыбко обжились недвижимостью стоимостью около одного миллиона долларов США, причем эти $ 1000000 включают 16 объектов элитной недвижимости. Более того, стоимость автопарка Дубинского авторы публикаций оценивают в несколько сотен тысяч долларов США. Это 8 дорогих автомобилей, один из которых, Mercedes-Benz W124, вероятно, был использован в постановочном сюжете программы "Гроши": похоже, что Дубинский выдал свою машину за роскошное авто одного из коррупционеров. В упомянутых публикациях указано, что Дубинский берет деньги за сообщения на Фейсбуке и практикует шантаж, вынуждая бизнесменов платить ему "абонплату" за воздержание от дискредитации. Также, блог Дубинского на сайте "Украинская правда" маркирован редакционным предупреждением о возможной публикации заказных материалов. Согласно Этическому кодексу украинского журналиста, журналист должен служить обществу, а незаконное получение журналистом материального вознаграждения или каких-либо льгот за выполненный или невыполненный журналистский материал является несовместимым со званием журналиста. Надругательство над Государственным праздником и над Вооруженными Силами Украины и вымогательство Дубинского показывает, что он плевать хотел на журналистскую этику... Такое аморальное лицо, как Дубинский, не имеет права быть в эфире уважаемого канала "1+1". Дайте ответ, почему борец с коррупцией за короткое время стал богаче коррупционеров?!".
Интересно, какой будет реакция на письмо олигарха Коломойского. Образно говоря, вытрясет ли вошь из бороды.
Кто-то может сказать, что зря люди лезут в карман журналисту, он же частное лицо. Но это не совсем так, когда речь идет о крутом VIP-е, бравирующем хулиганскими публикациями в соцсетях. Особенно если журналист топит национальную валюту, опускает народ в бездну нищеты и одновременно подозрительно богатеет.
Журналист – такое же публичное лицо, как депутат или олигарх. Поэтому Дубинский и его закулисный покровитель-беняфициар должны объяснить, откуда у ведущего "Грошей" деньги на массовую скупку недвижимости и как это связано с его радикальной "зрадофильской" риторикой. Неужели Дубинский думает, что может безнаказанно убивать гривну, обдирать как липку бизнес и при этом строить из себя пламенного антикоррупционера, отмалчиваясь в тряпочку по сути якобы "заказных" критических публикаций?

Репост с Корреспондента


Почесний гість форуму молодих юристів, перший Президент України Леонід Кравчук, погодився відповісти на питання учасників. Гріх було не скористатися його люб’язністю.

– Леоніде Макаровичу, в засобах масової інформації зараз дуже багато правильних публікацій про те, що саме за Вашого президентства почала в Україні будуватися держава соціальної нерівності, що було помилкою державотворення, бо зараз в усьому світі егалітарні тенденції торжествують. У нас підміняються права привілеями. От Ви схвалюєте, наприклад, монополію адвокатури. А чому не я вирішую, хто буде моїм представником в суді, а вирішує це правлячий клас? Чому у нас декларується свобода слова, а на телебаченні є номенклатура запрошених експертів? І стати моїм депутатом в Раді може стати тільки представник правлячого класу, багата, популярна людина, «розкручена» за гроші. І олігархія, корупція – це теж результат тої соціальної нерівності, яка була закладена при Вашому президентстві. І в релігійній сфері у нас створені монополії, певна група церков нікого не допускає до духовної сфери і намагається навіть в школах впровадити своє єдино правильне бачення етики. До речі, етика використовується в якості квазі-права для утвердження привілеїв і відтіснення вільних людей від будь-якої можливості свою волю, свободу утверджувати в публічному просторі. Чи не вважаєте Ви помилкою в державному будівництві утвердження привілеїв еліт, соціальної нерівності замість прав кожного і загального добробуту? І якщо Ви погодитесь, що це реальна проблема, скажіть, як її вирішувати?

– Я єдине що хочу задати вам одне запитання: назвіть мені державу, де є рівність.

– Людство.

– Державу! Людство – це космос...

– Ви знаєте, в праві є таке поняття: особиста автономія. І якщо людина вільна, вона навколо себе вибудовує суспільство рівних.

– Я вам задав питання. Відповідайте конкретно.

– Всі гуманісти всіх часів вибудовували навколо себе суспільство рівних.

– Я хочу, щоб ви відповіли, чи є в світі чи, принаймні, в Європі, держава, де є та рівність, яку я не заложив, будучи главою держави.

– Тобто, Ви хочете сказати, що сама ідея держави заснована на нерівності?.. От Ви в колі друзів рівний серед рівних, так само як всі ми намагаємося коло друзів будувати на основах любові, рівності та демократії. То чому б не відмовитись від цієї тоталітарної концепції якоїсь зверхньої над-«держави», імперії, на зразок політики Кремля? Може, все ж таки не утверджувати ідею вищості держави над людиною, а навпаки, дотримуватися рівності людини і держави? Наприклад, в адміністративному судочинстві вважається, що громадянин-позивач і суб’єкт владних повноважень – відповідач мають рівні процесуальні права, хоча насправді створено формальні перепони, неможливо позиватися до того ж Президента та Верховної Ради щодо адвокатської монополії, яка порушує моє право вільно обирати собі представника. Отже, рівність декларується, а насправді її нема. Треба її утверджувати, як Ви вважаєте?

– Я щиро поважаю Вашу позицію. Хочу сказати одне речення. Досягти рівності можна тільки, приймаючи рівні, потрібні для народу закони й Конституцію. Інакше це тільки буде філософська розмова. Коли народ буде задоволений, не протестуватиме проти діючої Конституції, тоді ми зможемо поступово іти до тої рівності, про яку ви кажете. Одразу ж стати всім рівними – це просто неможливо. Історія століттями творилася і твориться. Нам потрібно шукати шляхи, як це робити.

– Але ж є право на повстання проти тиранії. В преамбулі Загальної декларації прав людини написано, що необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення. Коли депутати Верховної Ради України, в тому числі і Ви як голова, 11 жовтня 1991 року зверталися до громадян з нагоди проведення референдуму про незалежність, ви пам’ятаєте, що ви обіцяли? Збудувати правову демократичну цивілізовану державу, де основними цінностями будуть реальність прав і суверенітет особистості, гарантованість розвитку і гідності кожного громадянина! Особисту автономію має кожна людина, а не тільки еліти! А зараз ви кажете, що реальність прав неможлива, що рівність неможлива і що повставати, захищаючи свої права, теж неможливо. Що це за демагогія, вибачте?..

– Ви придумали, що я кажу «неможливо». Я кажу, треба шукати шляхи, як до цього підійти. А проголосити рівність сьогодні, і ви станете завтра рівними – я вважаю, що це поки що космос. Вибачте на слові.

– А ми будемо боротися за рівність. Це не філософія, це боротьба.


«Лихі 90-ті» повторюються на якісно новому рівні беззаконня. Раніше бандити захоплювали підприємства, тепер – цілі міста. Таке враження складається після обшуків в міськрадах Бучі та Ірпеня.

«Захопили Бучанську міську раду і не допустили працівників на роботу. Вивели просто всіх, обшукували. Це шкода людям, шкода місцевому самоврядуванню. Люди прийшли до міської ради отримати адміністративні послуги, вирішити свої питання, а тут все закрито. В результаті забрали всі рішення сесійні з 2002 по 2016 рік. Це знущання над людьми, адже ці документи важливі для простих людей. Як можна спокійно дивитися, коли заходять в приміщення з автоматами?!» – розповідає Галина, учасниця мітингу на підтримку мера Бучі Анатолія Федорука. Схоже свавілля творилося і в Ірпені. Генпрокуратура спільно з поліцією і СБУ організувала «маски-шоу» в двох міськрадах за найгіршими зразками східних диктатур.



Місцеві громади відповіли на тиск масовими акціями протесту: блокуванням київської траси, тисячними пікетами під столичними органами влади.



Особливо дотепну акцію протесту влаштували під Генпрокуратурою: люди просилися на прийом до Юрія Луценка і гриміли алюмінієвим посудом, нагадуючи генпрокурору його обіцянку тримати на робочому столі алюмінієву кружку, з якої він два роки пив чай в колонії, щоб пам'ятати, що "політичні репресії неможливі в новій Україні".



"Не дамо рейдерам захопити Бучу", "Федорук - наш мер!" – такий лейтмотив акцій протесту. Алла Ященко, активна городянка Бучі, каже: "Ми бачили Бучу в 1997 році і бачимо Бучу зараз, як вона розквітла. Ми не хочемо, щоб в Бучі відбувалися ганебні речі. Ми підтримуємо свого мера і сподіваємося, що він гідно вийде з цієї ситуації. Якщо громада піднялася, а громада у нас згуртована і єдина, рейдерського захоплення не вийде". Їй вторить бучанец Олександр: "Ми протистоїмо політичному тиску на наше місто, політичному рейдерству деяких київських політиків з великими амбіціями, які хочуть підім'яти під себе Бучу. Підтримуємо нашого мера, політику нашої влади. Ми прийшли вимагати, щоб рейдери прибрали руки від нашої улюбленої Бучі ".

На пікеті у Генпрокуратури був і такий плакат: "Обшуки в Приірпінні – це політичне замовлення". Таку думку громадськості непрямо підтвердив депутат Сергій Лещенко, за словами якого, репресіями проти Федорука та Карплюка в Генпрокуратурі займається так званий «департамент Кононенко-Грановського», що спеціалізується по фабрикації «делікатних» політичних справ в інтересах олігархів з оточення президента Порошенко.

Якби кишенькові прокурори знайшли хоч якийсь кримінал, про це вже гриміли б усі телеканали. Але після гучних обшуків запанувала повна мовчанка. Отже, нема до чого причепитися? Звичайно, в вилученій земельній документації виконавці політичного замовлення зараз гарячково шукають зачіпки, але навряд чи знайдуть щось більше, ніж звичайні бюрократичні нестиковки, яких вистачає в будь-якій паперотворчості.

Піар-супроводом рейдерської атаки на міста Приірпіння займається народний депутат Ольга Червакова, що прославилася як головний рупор надокучливого галасу навколо «незаконної забудови Біличанського лісу» – це, до речі, привід для рейдерської атаки Генпрокуратури, головне звинувачення проти Федорука. Тим часом, адвокат Сергій Ярош давно провів ґрунтовне історичне дослідження, порився в архівах і виявив, що ліс насправді не Біличанський, а Берковецький (Берківці – стара назва селища Коцюбинське) . Спори київських діячів з начальством сусідніх містечок і селищ про право розпоряджатися цим лісом тягнуться вже ціле століття, а зараз свої вагомі претензії на ліс заявили господарі нової України – олігархи.

Близько десяти років тому, покладаючись на «дружбу» зі столичним екс-мером Черновецьким, олігархи Пінчук і Фірташ вклалися в будівництво елітного житлового комплексу «Коцюбинський» в тому самому Берковецькому лісі. З комерційної точки зору це був вірняк: житло в рекреаційній зоні дорого коштує. Однак з юридичної точки зору будівництво було авантюрою: земля спірна, не розмежована між Києвом і сусідніми населеними пунктами. Для перестраховки в новому житловому комплексі поселили менеджмент і журналістів з олігархічних телеканалів. Наприклад, Ірина Федорів, начальник інформаційно-аналітичного відділу телеканалу Пінчука «СТБ», рекламувала забудовника, виступала організатором громадських рухів інвесторів житлового комплексу «Коцюбинський» на підтримку олігархів і лобіювала їхні інтереси в Коцюбинському селищній раді. Приблизно тим же займалася Червакова, і не тільки на СТБ, а й в медіа-імперії Фірташа, на телеканалі «Інтер». Кажуть, що вона бореться за переворот в Приірпінні з шкурних інтересів – претендує на 10 гектар Берковецького лісу.

Опальні мери стверджують, що обшуки в міськрадах Бучі та Ірпеня пов'язані з помстою за перемогу на виборах. Судячи з усього, це правда, причому історія з виборами теж має відношення до Берковецького лісу. Справа в тому, що з початком децентралізації у 2015 році селище Коцюбинське вирішило приєднатися до Ірпеня, а не до Києва, як хотілося б власникам ЖК «Коцюбинський» (адже столична нерухомість дорожче нерухомості в області, та й нові забудови в лісі дешевше буде легалізувати усталеним корупційним конвеєром, через Київраду). Рішення Коцюбинської селищної ради про приєднання до Ірпеня негайно поламали через продажні суди, а потім продавили через контрольований олігархами парламент дострокові місцеві вибори в Коцюбинському. Таке беззаконня навіть продажні судді змушені були скасувати, хоча за своїм звичаєм зіграли в «ні вашим, ні нашим» – «забули» скасувати самі вибори, створюючи загрозу двовладдя. На покупку голосів виборців і різні провокації були кинуті величезні кошти, раз у раз маленьке селище потрапляло в національні новини. Але отримати більшість в селищній раді галасливій банді кишенькових олігархічних «активістів» не вдалося. Мандати розділилися порівну. Тоді-то і пустили в хід велику артилерію – атаку прокурорів на чолі з самим Генеральним. Мабуть, вирішили грати по-крупному: знищити самоврядування і приєднати Бучу та Ірпінь до Києва. Тільки з чого олігархи вирішили, ніби міста Приірпіння буде легше захопити, ніж селище Коцюбинське, яке по-партизанськи хвацько дало їм відсіч?

Рейдерські атаки олігархів – забудовників Києва на сусідні міста ведуть до нового витка дестабілізації ситуації в Україні. І перекриття автотрас з паралельними гучними акціями в столиці лише перший тривожний дзвінок. Поки що Україна залишається єдиною країною лише через надії місцевих еліт на збереження залишків старого олігархічного консенсусу, нині неабияк розхитаного революцією і війною. Демонстративною атакою на місцеві еліти олігархічне оточення Петра Порошенко вибиває грунт з-під ніг глави держави, посилюючи відцентрові настрої на місцях, озброюючи сепаратистів чудовими прикладами «свавілля київської хунти» і провокуючи появу «народних республік». Ми все ж сподіваємося, що Глава Держави турбується про збереження єдиної Соборної України більше, ніж про прибутки друзів-олігархів, і зрозуміє загрози, що криються в спробах рейдерського захоплення міст, та дасть по руках рейдерам. Поки ще не пізно.

Юрій Шеляженко, редактор газети "Правдошукач"
25 липня кожного року віруючі в найвищу цінність людини відзначають велике релігійне свято, один з Днів Моралі – День Вірності Собі. У цьому 2016 Році Всесвіту до свята приурочений випуск другого, доповненого видання книги “Душевна релігія: священне писання, традиційний устрій, моральний закон і богословська наука релігійної віри в найвищу цінність людини”. Перше видання побачило світ у 2015 Році Енергії.



У книжці “Душевна релігія: священне писання, традиційний устрій, моральний закон і богословська наука релігійної віри в найвищу цінність людини” представлене Священне писання та інша богослужбова література релігійної віри в найвищу цінність людини – душевної релігії і вічного духовного руху творення Бога як людського ідеалу через віру в себе, вірність собі, володіння собою. Видання призначене у допомогу віруючим, щоб одноособово чи разом з іншими сповідувати душевну релігію, відправляти обряди душевної релігії, самостійно опановувати і розвивати віровчення, етику та організацію душевної релігії і відкрито виражати свої релігійні переконання, вільно поширювати душевну релігію. Це настільна книга для віруючих в найвищу цінність людини і всіх, хто цікавиться та бажає оволодіти душевною релігією.

Друге видання, порівняно із першим, більше за обсягом (180 стор. порівняно з 124 стор.). Доповнення переважно торкнулися розділу “Богословська наука душевної релігії”. Додано підрозділи “Душевна етика”, “Соціальна доктрина душевної релігії”, “Богословський коментар до формули віросповідання “Щиро сповідую душевну релігію”, “Організаційно-правові питання утворення душевних спільнот”, “Обряд гармонізації”, “Іконопис душевної релігії”. Виклад новітньої історії душевної релігії став більш розлогим. Розширено також список літератури.
Адреса петиції: https://petition.president.gov.ua/petition/26749

СУТЬ ЗВЕРНЕННЯ:
Предоставить зеленую улицу правоохранительным органам в расследовании убийства Павла Шеремета
Прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора): Шеляженко Юрій Вадимович
Статус: триває збір підписів
Петиція №22/026749-еп. Подана 20.07.2016
Дата початку збору підписів: 20.07.2016

ТЕКСТ ЕЛЕКТРОННОЇ ПЕТИЦІЇ:
Президенту Украины Петру Порошенко

Президенту Российской Федерации Владимиру Путину

Президенту Республики Беларусь Александру Лукашенко

Открытое письмо

20 июля 2016 года в Киеве демонстративно убит журналист Павел Шеремет. Этот акт террора призван запугать журналистов и общество в целом. Но мы не собираемся дрожать от страха и поступаться свободой слова.

Павел Шеремет неоднократно критиковал первых лиц Беларуси, России, Украины. Если кто-то из них рассчитывал избавиться от критического голоса, пусть будет уверен, что теперь этих критических голосов станет больше. Правду нельзя замолчать.

Мы требуем, чтобы правоохранительные органы неотложно нашли по горячим следам исполнителей и заказчика возмутительного преступления.

Мы рассчитываем, что в украинских правоохранительных органах есть люди чести, которые выполнят свой долг, а если след будет вести в Россию или Беларусь – что там тоже найдутся честные люди, готовые оказать содействие в установлении истины и привлечении преступников к ответственности.

Мы обращаемся к высшему руководству Украины, России и Беларуси с требованием не вмешиваться в следствие и предоставить зеленую улицу правоохранительным органам в расследовании убийства Павла Шеремета, включая, при необходимости, международные меры для поимки преступников.

Любая волокита, любые проволочки с установлением виновных в убийстве, любое политическое влияние и политические спекуляции будут восприняты нами как признаки заинтересованности в покрытии преступников, а значит, причастности к преступлению.
Громадська організація "Українська Рада Вільнодумців і Віруючих" оприлюднила відкритий лист про неприйнятність, ненауковий та протиправний зміст "Релігієзнавчої експертизи віровчення, обрядової практики та організаційної структури релігійної громади "Божичі" за підписом доктора філософських наук, професора кафедри культурології Інституту філософської освіти та науки НПУ ім. Драгоманова Юрія Павловича Чорноморця.

"Ю. Чорноморець взагалі не мав права здійснювати подібну судову експертизу, оскільки, по-перше, всупереч закону та ухвалі суду він не був приведений до присяги експерта та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, і по-друге, оскільки Ю. Чорноморець неодноразово публічно заявляв про своє негативне ставлення до язичництва, що викликає сумніви у його неупередженості як експерта" - йдеться у листі.

Українська Рада Вільнодумців і Віруючих заявляє, що зміст релігієзнавчої експертизи Ю. Чорноморця суперечить основам наукового підходу в правознавстві та релігієзнавстві. У висновку "експертизи" не вказано питання, що ставилися експерту, та відповідь на них, чітко не вказано об'єкт, предмет, методику дослідження, відсутній перелік наукової літератури, яка використовувалася у дослідженні.

У відкритому листі піддається критиці висновок "експертизи", який Ю. Чорноморець сформулював таким чином: "Розгляд матеріалів справи із звертанням до інформації, яка є у відкритих джерелах (ЗМІ, інтернет, сайт Сергія Небоги) свідчить про те, що Сергій Небога провадить діяльність, не передбачену зареєстрованим статутом, чинить систематичний обман та шахрайство, замість неоязичницької релігії проповідує та практикує сатанізм. Де-факто громади "Божичі" як громади "слов'янських неоязичників" не існує, і тому підстав для збереження її державної реєстрації не існує".

Зазначений висновок, на думку Української Ради Вільнодумців і Віруючих, свідчить про те, що Ю. Чорноморець перевищив повноваження судового експерта: замість дослідження наданих судом на експертизу матеріалів він без належних правових підстав вдався до оцінок інформації зі сторонніх джерел. Вивчення діяльності юридичної особи, релігійної громади "Божичі", Ю. Чорноморець підмінив вивченням діяльності фізичної особи, Сергія Небоги, причому безпідставно звинуватив його у шахрайстві через надання Небогою платних послуг як фізичною особою-підприємцем, хоча ці послуги надаються не від імені релігійної громади.

"Не витримує критики і твердження Ю. Чорноморця про те, що С. Небога "замість неоязичницької релігії проповідує та практикує сатанізм". У цьому твердженні мається на увазі, що сатаністи не можуть причислятися до неоязичників. Однак серед науковців є різні думки на цей рахунок, тому з боку Ю. Чорноморця нечесно видавати позицію своєї релігієзнавчої школи за істину в останній інстанції, навіть не згадуючи, що існують інші наукові підходи. Як вказує О. С. Сморжевська у статті "Неоязичництво/рідновір'я з точки зору християнства", в працях православних авторів часто ототожнюються неоязичництво і нацизм, неоязичництво й сатанізм; «неоязичництво є певною мірою обгорткою для сатанізму». Західній релігієзнавчій науці відома неоязичницька сатаністська релігія Адонізм (Adonism), яку заснував у 1925 році німецький езотерик Франц Сатлер, продовжуючи давньогрецький культ поклоніння низці богів на чолі з богом Адонісом, якого Сатлер прирівнював до християнської фігури Сатани. У енциклопедії Джеймса Льюїса "Сатанізм сьогодні" наводяться статистичні дані про те, що більшість сучасних сатаністів належать до неоязичницьких релігій та магічних груп. Сергій Небога заявляє, що від свого вчителя він навчився слов'янському чорнокнижжю і таємницям темних духів, а потім він став пророком Сатани, здавна відомого нашим предкам як язичницький Чорнобог, творця світу і джерела всіх благ, таких, як їжа, секс, гроші, здоров'я, і називає свою релігію неоязичницькою; очолювана ним громада «Божичі» проводить обряди очищення вогнем і водою в ніч на Купала подібно до всіх язичників. Якщо навіть за деякими науковими класифікаціями вчення Небоги не є неоязичницьким (і, навпаки, за деякими іншими може бути неоязичницьким), останнє слово у самовизначенні назви та змісту власної релігійності належить не науковцям, а самим віруючим, бо саме в цьому полягає принцип свободи релігії. Європейський Суд з прав людини, зокрема, у справі "Свято-Михайлівська парафія проти України", неодноразово наголошував на необхідності дотримання державою принципу автономії релігійних організацій у віросповідних питаннях та організації свого внутрішнього життя" - зазначено у відкритому листі Української Ради Вільнодумців і Віруючих.

Також у відкритому листі вказано, що твердження Ю. Чорноморця про те, що релігійної громади "Божичі" "не існує", засноване на відвертих домислах, дослівна цитата з висновку експертизи: "...якби релігійна громада існувала реально, Сергій Небога не упустив можливості продемонструвати її прихильників на телебаченні".

Українська Рада Вільнодумців і Віруючих вважає також, що і судом допущено порушення процесуального закону при направленні матеріалів справи на експертизу. Всупереч ч. 1 ст. 144 ЦПК України в ухвалі Смілянського міськрайонного суду Черкаської області (судді Манька М.В.) від 19 січня 2016 року про призначення експертизи не зазначено, з яких питань потрібні висновки експертів та перелік матеріалів, що передаються для дослідження. Показово, що представник релігійної громади "Божичі" на судовому засіданні 8 вересня 2015 року заявив, що матеріали справи не містять доказів діяльності релігійної громади «Божичі», а за відсутності таких доказів проведення об'єктивної експертизи неможливе. Більше того, відстоюючи самостійність релігійних організацій у вирішенні питань свого віровчення та внутрішнього устрою, Українська Рада Вільнодумців і Віруючих вважає неправомірним втручанням держави у внутрішні справи релігійних організацій примусове проведення релігієзнавчих експертиз з питань віровчення та устрою релігійних організацій відверто ворожими до нових ідей та прихильними до релігійних монополій експертами. Коли призначені владою експерти відбирають особисту автономію віруючих, узурпують їхнє право самостійно визначати свою віросповідну приналежність та жити відповідно до власних вірувань (не порушуючи, звісно, прав інших людей), це є неприпустимим порушенням права людини на свободу думки, совісті та релігії, передбаченого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

"Українська Рада Вільнодумців і Віруючих закликає Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова відкликати тенденційну релігієзнавчу експертизу Ю. Чорноморця, яка не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судову експертизу" і всупереч вимогам наукової об'єктивності спрямована на голослівну дискредитацію релігійної громади "Божичі". Ми також закликаємо Смілянський міськрайонний суд Черкаської області не брати до уваги тенденційну релігієзнавчу експертизу Ю. Чорноморця та залишаємо за собою право звернутися до правоохоронних органів у зв'язку з можливою наявністю в діях судового експерта складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України (завідомо неправдиве показання)" - йдеться у відкритому листі.

Громадська організація “Українська Рада Вільнодумців і Віруючих” утворена 13 червня 2016 року з метою звершення і захисту прав, свобод, принципу особистої автономії, реалізації суспільних інтересів у мирному розвитку і поширенні світоглядів, релігій, ідей, діалогу, полеміки, та зареєстрована 17 червня 2016 року (реєстраційний номер запису в Реєстрі громадських об'єднань № 1460427).