?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Продовжуємо реагувати на маразм старперів з так званої "Комісії з журналістської етики"...


* * *

РЕДАКЦІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ГАЗЕТИ "ПРАВДОШУКАЧ"


Вих. № 3413 від 6 липня 2010 року

ТОВ ТРК "Студія 1+1", журналістам ТСН С. Федчун та Х. Ісаян

Копія: Комісія з журналістської етики


Щодо «рішення» так званої «Комісії з журналістської етики»

Шановні колеги!

Редакція газети «Правдошукач» висловлює Вам співчуття в зв’язку з дискредитацією Вашої професійної діяльності необгрунтованими і необ’єктивними оціночними судженнями громадської організації «Комісія з журналістської етики», які оприлюднені на веб-сайті цієї самозванної групи «етичних» «авторитетів» за адресою http://www.cje.org.ua/decisions/83/

Особисто слідкуючи за професійною діяльністю стовпів так званої «Комісії з журналістської етики», я зібрав чималу колекцію однобоких пасквілів, що були опубліковані у різний час як головою ("Гра в політику на свіжому повітрі", газета "Прапор комунізму", 5 березня 1989 року, автор – голова «комісії» Володимир Мостовий, зміст – наклеп на українських дисидентів, які критикували радянську владу), так і окремими членами («На чьей совести первая кровь?», газета «Событие», 14 березня 2001 року, автор – член «комісії» Сергій Гузь, зміст – наклеп на організаторів опозиційної акції «Україна без Кучми» та голослівні звинувачення організаторів акції у навмисній провокації кровопролиття) цього гурту етичних профанів.

Як знавець і дослідник публіцистичного доробку «комісарів з етики», мушу зауважити, що Ви дуже далекі до їхньої віртуозної майстерності у агітпропі, цинізмі, демагогії, самодурській імітації «саморегулювання журналістів» та лицемірстві.

Колективний пасквіль «комісарів» на Вашу адресу не витримує жодної критики.

Не знаючи досконально фактів та не маючи надійних доказів, вони, як завжди, на основі власних припущень поверхово судять про «достовірність» зібраної Вами інформації та оцінюють якісь «підозри» у «замовності сюжету».

Не будучи релігієзнавцями або юристами, вони судять про позицію релігійних організацій та «шкоду репутації».

Адже вони, як завжди, вивчають та судять форму, а не зміст, і керуються при цьому не інтересами суспільної необхідності, а догматичними та архаїчними уявленнями про журналістську етику, які не відповідають ані проголошеному ними «Етичному кодексу українського журналіста», ані практиці, сучасним реаліям професії та ринку ЗМІ.

Найсмішніше: вони вимагають вибачень та звіту перед ними…

Не зважайте на вибрик «комісії». Бажаю Вам всіляких успіхів у професійній діяльності!

З повагою,

Редактор газети «Правдошукач» Шеляженко Ю. В.



* * *

РЕДАКЦІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ГАЗЕТИ "ПРАВДОШУКАЧ"


Вих. № 3414 від 6 липня 2010 року

KP Media, Редакція журналу «Кореспондент», журналісту редакції К. Тимків

Копія: Комісія з журналістської етики


Щодо «рішення» так званої «Комісії з журналістської етики»

Шановні колеги!

Редакція газети «Правдошукач» висловлює Вам співчуття в зв’язку з дискредитацією Вашої професійної діяльності необгрунтованими і необ’єктивними оціночними судженнями громадської організації «Комісія з журналістської етики», які оприлюднені на веб-сайті цієї самозванної групи «етичних» «авторитетів» за адресою http://www.cje.org.ua/decisions/84/

Особисто слідкуючи за професійною діяльністю стовпів так званої «Комісії з журналістської етики», я зібрав чималу колекцію однобоких пасквілів, що були опубліковані у різний час як головою ("Гра в політику на свіжому повітрі", газета "Прапор комунізму", 5 березня 1989 року, автор – голова «комісії» Володимир Мостовий, зміст – наклеп на українських дисидентів, які критикували радянську владу), так і окремими членами («На чьей совести первая кровь?», газета «Событие», 14 березня 2001 року, автор – член «комісії» Сергій Гузь, зміст – наклеп на організаторів опозиційної акції «Україна без Кучми» та голослівні звинувачення організаторів акції у навмисній провокації кровопролиття) цього гурту етичних профанів.

Як знавець і дослідник публіцистичного доробку «комісарів з етики», мушу зауважити, що Ви дуже далекі до їхньої віртуозної майстерності у агітпропі, цинізмі, демагогії, самодурській імітації «саморегулювання журналістів» та лицемірстві.

Колективний пасквіль «комісарів» на Вашу адресу не витримує жодної критики.

Не знаючи досконально фактів та не маючи надійних доказів, вони, як завжди, на основі власних припущень поверхово судять про «неперевіреність» зібраної Вами інформації та вимагають якихось «підтверджень з інших джерел чи авторських застережень» і своїм необ’єктивним «рішенням» підтримують небажання академічних кіл реагувати на розвінчання у пресі торгівлі науковими ступенями.

Адже вони, як завжди, вивчають та судять форму, а не зміст, і керуються при цьому не інтересами суспільної необхідності, а догматичними та архаїчними уявленнями про журналістську етику, які не відповідають ані проголошеному ними «Етичному кодексу українського журналіста», ані практиці, сучасним реаліям професії та ринку ЗМІ.

Смішно чути від «гнилих» старперів про «брак досвіду молодої журналістки»…

Не зважайте на вибрик «комісії». Бажаю Вам всіляких успіхів у професійній діяльності!

З повагою,

Редактор газети «Правдошукач» Шеляженко Ю. В.

Comments

( 1 коментар — Прокоментувати )
tove_ishkavian
08 липень 2010 11:28 (UTC)
tove-ishkavian; интересно
( 1 коментар — Прокоментувати )