?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Длинные очереди в канцелярии Киевского апелляционного административного суда признаны злом.

Такой вывод обнародовал Хранитель Веры Юрий Шеляженко, глава конфессии верующих в наивысшую ценность человека – нового религиозного течения, приверженцы которого утверждают, что каждый человек может индивидуально общаться с Богом и считают грехом любое бессмысленное скопление людей, отнимающее драгоценные часы жизни. Одним из ритуалов этой религии является процесс разделения добра и зла, в результате которого Хранитель Веры делает вывод о том, является ли добром или злом то или иное явление.

Основаниями для вывода Хранителя Веры стали длинные очереди по 20-40 человек в канцелярии Киевского апелляционного административного суда, скапливающиеся каждый рабочий день во время приема документов и предоставления информации канцелярией. В очередях стоят часами много людей, в том числе, пожилые люди. Когда канцелярия заканчивает работу, 10-15 человек не успевают подать документы. Такая волокита оскорбляет чувства верующих, отмечается в документе.

Среди причин скопления очередей в Киевском апелляционном административном суде Хранитель Веры называет: незаконно сокращенный режим работы канцелярии (половина рабочего дня суда, вопреки части восьмой статьи 149 Закона Украины «О судоустройстве и статусе судей»); отсутствие доброй воли к прекращению скопления очередей (например, не увеличивается количество работников канцелярии, не предоставляется информация о движении дел по телефону и т.д.); систематическое нарушение процессуального закона судьями, что приводит к излишней волоките.

Хранитель Веры обращает особое внимание на тот факт, что рассмотрение дел в Киевском апелляционном административном суде продолжается в среднем 225 дней, то есть, более 7-ми месяцев, а по закону должно занимать не более 1,5 месяца.

Верующие намерены преодолевать зло с помощью специальных молитв, обжалования правонарушений, вызванных скоплением очередей в канцелярии Киевского апелляционного административного суда, а также с помощью ритуала напоминания – ежедневной отправки ответственным лицам сообщений о унижениях, которым люди подвергаются в результате судебной волокиты.

UPD. «Релігійна громада сповідуючих Віру в Найвищу Цінність Людини» визнала злом скупчення черг в канцелярії Київського апеляційного адмінсуду (Релігія в Україні).

Comments

( 5 коментарів — Прокоментувати )
otec_fyodor_mp
12 вересень 2011 11:15 (UTC)
І до чого тут "віруючі"? Атеїсти так само не люблять черги і ставлення до людей як до бидла.
sheliazhenko
12 вересень 2011 11:22 (UTC)
Отже, це дещо спільне між віруючими та атеїстами. Добре.
otec_fyodor_mp
12 вересень 2011 12:01 (UTC)
Відмінність, насправді, тільки одна: віруючі мають imaginary friends.
sheliazhenko
15 вересень 2011 07:53 (UTC)
Що ж, думка цікава, але Ви маєте добре усвідомлювати межі правильності свого спрощення і використовувати це спрощення для розуміння віруючих, але не для приниження.

1) Imaginary friend - спеціальний психологічний термін, який застосовується переважно у дитячій психології. Для мене imaginary friend - це продукт такого методу мислення людини, як уособлення. Це цілком нормальний і вельми продуктивний метод мислення, якщо правильно його застосовувати. Всі люди тією чи іншою мірою використовують цей метод, він закріплений і в багатьох формальних процедурах. Наприклад, коли ви звертаєтесь до міліції, майже ніколи вашу справу не розглядає особисто начальник відділення, але ви пишете заяву саме на ім'я начальника, бо він - "обличчя" організації (але конкретні питання розглядають інші люди) і нібито "відповідає за все" (насправді, далеко не за все). Інший приклад: у нашого ЖЖ є талісман Френк, це "уявний друг" всіх блогерів, який в деяких технічних паузах підвищує нам настрій :) Таких прикладів - безліч.

2) У багатьох людей віра грунтується не на одкровенні, а на лицемірстві, забобонах або безумстві, тобто, люди вважають себе віруючими, але насправді не дружать з Богом. Наприклад, чимало сучасних християн є вульгарними, забобонними матеріалістами, і це робить їх вразливими для справедливої критики - але не за істинну віру, а за спроби довести її нібито об'єктивність. У диспуті Чорноморця з Дулуманом, наприклад, Чорноморець чомусь вважав за необхідне доказувати "об'єктивні" підстави своєї віри і посилався на інтуїцію, чим справедливо заслужив критику за містичність та ненауковість. Насправді віруючим інших конфесій слід відійти від "інтуїтивного" матеріалізму і чесно визнати, що Бог є суб'єктивним, а віра у Бога грунтується на утвердженні цінності людини, вірі в себе, прагненні творити добро. Це істина, яка звільняє від контрпродуктивних забобонів. Звичайно, для цього віруючому треба визнати: якщо Бог у моїй душі, це не принижує Бога - тобто, мислити себе не тілом недосконалим, як матеріаліст, а душею досконалою та безмежною у часі й просторі, як ідеаліст, повірити у свою найвищу цінність, прямий зв'язок з Богом, відкинути стереотипні уявлення про власну мізерність та незначущість - і при цьому мудро усвідомлювати, що досконала безмежність душі взаємопов'язана із обмеженим, недосконалим тілом, бачити цей зв'язок у тому, що в реальному житті людина має прагнути до розвитку, самовдосконалення, творення добра, укріплення зв'язку свідомості з душею.
otec_fyodor_mp
24 вересень 2011 15:35 (UTC)
1) В випадку з міліцією людина хоч раз в житті бачила окремого міліціонера, а ангелів-херувімів-серафімів та іншу фігню ніхто не бачив. Крім того міліцію адекватно сприймають як бандитів-головорізів, а "богів", котрі є ще більшими покидьками, вважають добрими.

2) То все фантазії. Мене радує тільки одне: що Вам це все приємно і цікаво.

( 5 коментарів — Прокоментувати )