?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

The Honorable John Kerry
Secretary of State
U.S. Department of State
2201 C Street NW
Washington, DC 20520

Dear Mr. Secretary:

The Soul Society of Ukraine is modern spiritual movement based on believing in the sacred unity of human, God and universe, in the good-will-based comparing of all religions and philosophies in the world, named religious believing in the greatest value of human.

We are inspired on U. S. State Department annual report on the status of religious freedom that finds religious discrimination in Ukraine. So we ask you take a point about problem of individophobia (discrimination of one-person-groups) in Ukraine.

Ukrainian law demands that group of founders of religious corporation must include at least 10 persons to be incorporated. But we are believers in the greatest value of human. Holy Scripture of our confession proclaim that God may call one person to found the soul society (basic type of religious organisation in our religion). So the governmental institutions rejects our demands to incorporate The Soul Society of Ukraine since 2009 year.

We wrote about this problem to Valeriya Lutkovska, Ukrainian Parliament Commissioner for Human Rights, but his representative mrs. Filipishina wrote us that individophobia is not a discrimination. She believe that one-person-group is not a group such as slave traders believe that slave is not a human, but only a thing.

We hope that in the next annual report on the status of religious freedom U. S. State Department will note religious discrimination of one-person-groups in Ukraine.

Please accept small spiritual gift, which I send with this letter – my book “I understand. I believe. I love. Missionary preaching of religious faith in the greatest value of human” in ukrainian.

Yours sincerely,

Yuriy Sheliazhenko

Faith keeper, The Soul Society of Ukraine

* * *



* * *

Високоповажному Джонові Кері
Державному секретарю США
Вашингтон

Шановний пане Секретар,

Українська Душевна спільнота є сучасним духовним рухом, що базується на переконанні у священній єдності людини, Бога та всесвіту, узгодженні за доброю волею усіх релігій та світоглядів світу, що зветься також релігійною вірою в найвищу цінність людини.

Натхненні щорічною доповіддю Державного Департаменту США щодо стану релігійної свободи, у якій зазначено про релігійну дискримінацію в Україні, ми просимо Вас взяти до уваги проблему індивідофобії (дискримінації одноосібних груп) в Україні.

Українським законодавством встановлено, що група засновників релігійної громади має включати не менш ніж 10 осіб для державної реєстрації. Але ми віруючі в найвищу цінність людини. Священне Писання нашої конфесії свідчить, що Бог може покликати одну людину для фундації душевної спільноти (базового типу релігійної організації у нашій релігії). Тому державні інституції з 2009 року відмовляють у державній реєстрації Української Душевної спільноти.

Ми писали про цю проблему Валерії Лутковській, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, але її представник пані Філіпішина відповіла, що індивідофобія не є дискримінацією. Вона залізно переконана, що одноосібна група не є групою, так само як работорговці впевнені, що раб не є людиною, це всього лише річ.

Ми сподіваємося, що в наступній щорічній доповіді Державного Департаменту США щодо стану релігійної свободи буде приділено увагу дискримінації одноосібних груп віруючих в Україні.

Будь ласка, прийміть невеличкий духовний подарунок, який я надсилаю з цим листом – мою книгу “Розумію. Вірую. Люблю. Проповіді місіонера релігійної віри в найвищу цінність людини”.

З глибокою повагою та найкращими побажаннями,

Юрій Шеляженко,

Хранитель віри Української Душевної спільноти.

* * *

До уваги Держдепу США: системна індивідофобія в Україні

Цілком підтримую заяву Держдепу США про погіршення законодавства України у сфері релігії, що ускладнюють реєстрацію релігійних груп. Але, на жаль, у цій заяві є суттєва прогалина – не відзначається кричуща індивідофобія в Україні, тобто дискримінація одноосібних груп у праві засновувати громадські та релігійні організації як юридичні особи.

Це, зокрема, унеможливлює державну реєстрацію одноосібних релігійних громад нашої конфесії – віруючих в найвищу цінність людини. Адже відповідно до нашого віровчення кожен віруючий може одноосібно заснувати нашу базову організаційну форму спільнот віруючих в найвищу цінність людини – душевну спільноту, керуючись безпосереднім одкровенням від Бога. Доводиться діяти без державної реєстрації, що, слава Богу, все-таки дозволено релігійним громадам статтею 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Також, дякуючи добрій волі Бога, віруючим в найвищу цінність людини все ж вдалося видати в Україні Священне писання нашої конфесії. Отже, для свободи віросповідання у нас поки не все втрачено.



Але, на жаль, «відписки» про неможливість одноосібного заснування релігійного центру віруючі в найвищу цінність людини отримують від чиновників уповноваженого органу у справах релігій (Держкомнацрелігій, Міністерства культури) з 2009 року, коли вперше було подано заяву про реєстрацію такої релігійної організації.

Більше того, індивідофобія закріплена діючим законодавством і захищається навіть помічниками Омбудсмена, які, здавалося б, мають боротися проти дискримінації.

Наприкінці минулого року Українська Душевна спільнота звернулася з листом на ім’я Уповноваженого ВР з прав людини пані Лутковської, в якому було зазначено про індивідофобський підхід до реєстрації релігійних організацій.

Адже відповідно до статті 2 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб. Таким чином, відповідно до закону групи осіб не можуть дискримінуватися за ознакою масовості (числа учасників групи), зокрема, не можуть надаватися будь-які переваги або встановлюватися обмеження для груп осіб, що складаються з однієї особи, порівняно із групами осіб, які складаються більш ніж з однієї особи (двох, десяти осіб).

Відповідно до частини 2 статті 83 Цивільного кодексу України товариством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві; товариство може бути створене однією особою. Увага, так прямо сказано в Цивільному кодексі: товариство може бути створене однією особою! Однак є велика прикрість: встановлені законом гарантії діяльності релігійних та громадських організацій не поширюються на непідприємницькі товариства, засновані відповідно до Цивільного кодексу України...

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про громадські об'єднання», введеного в дію з 01.01.2013 р., кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою, ніж дві особи.

Статтею 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» встановлено, що засновниками базового різновиду релігійних організацій – релігійної громади – може бути група осіб в кількості не менше десяти чоловік.

Індивідофобський, дискримінаційний щодо одноосібних груп характер даних законодавчих норм є очевидним. І в згаданому листі до Омбудсмена Українська Душевна спільнота просила сприяти внесенню змін до діючого законодавства для припинення дискримінації одноосібних спільнот, зокрема, душевних спільнот нашої конфесії – сповідуючих релігійну віру в найвищу цінність людини, у праві на державну реєстрацію наших одноосібних спільнот у організаційно-правовій формі юридичної особи.

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини А. А. Філіпішина на звернення Української Душевної спільноти з приводу індивідофобської дискримінації діючим законодавством України одноосібних груп порівняно з масовими у праві на заснування громадських і релігійних об’єднань 10.01.2013 р. дала абсурдну, явно суперечливу відповідь.

От дві висунуті нею тези.

Перша теза: ознаки дискримінації мають «бути невід’ємною, визначальною частиною ідентичності особи або групової ідентичності, а також не залежати від волі особи або групи осіб таку ознаку змінити».

Теза друга: «будучи математичною даністю, чисельність (у вашому випадку ознаки одноосібності або масовості) не є такою ознакою».

Але ж «математична даність», чисельність, якраз і є об’єктивною визначальною ознакою групи! Якщо ти в групі один, вас не двоє і не десять; група об’єктивно одноосібна, і це легко перевірити.

Пані Філіпішина заздалегідь проголошує індивідофобію «легітимною», бо залізно переконана, що одноосібна група осіб не є групою, так само як рабовласники переконані, що раб є річчю, а не людиною.

Індивідофобія – це системна проблема. І якщо Держдепу США не байдужий стан свободи віросповідання в Україні, не слід ігнорувати проблему індивідофобії в Україні.

До речі, днями я випустив книжку «Розумію. Вірую. Люблю» з підзаголовком «Проповіді місіонера релігійної віри в найвищу цінність людини». У ній, окрім суто місіонерства, детально викладені наші підходи до духовного правозахисту, до реалізації духовної суб’єктності людини у царині священного.

У книжці є розділ і про подолання індивідофобії, який ви можете переглянути за цим лінком.

Якщо співробітники Держдепу США читатимуть цей блог, візьміть до уваги, будь ласка, наступні скромні міркування про те, чому насправді в Україні зараз не існує повноцінної свободи віросповідання і що треба зробити, щоб це змінилося.

І це не примха. Долати індивідофобію перш за все треба не нам, віруючим, а самій державі. Ми якраз знаємо, що природне право суверенітету особистості, дароване Богом, не потребує державних санкцій. Це треба усвідомити перш за все державі, яка має бути справедливою, якщо хоче взаємно вигідної співпраці з вільними, віруючими в себе громадянами, а не їх внутрішньої еміграції. Держава має бути демократичною і правовою не на словах, а на ділі. По-чесному. Без лукавої дискримінаційної індивідофобії.