Юрій Шеляженко (sheliazhenko) wrote,
Юрій Шеляженко
sheliazhenko

Чи стане «рух проти рабства» рабом брехні, конспірації і недомолвок? (відкритий лист)

Шановне панство, трудящий народ!

Кожен може бути свідком, що Юрій Шеляженко негайно підтримав акцію протесту проти окремих несуразних норм нового Трудового Кодексу, щойно дізнався, що багато моїх знайомих будуть там.

Дізнався я про акцію від давнього приятеля та колеги по старій редколегії “Неофіційної газети Київського Університету” Михайла Лебідя. Я не тільки прийшов на акцію, але й отримав колоритний фідбек ( http://sheliazhenko.livejournal.com/110841.html ) від її головного опонента, очільника парламентського комітету з питань соцполітики та праці В. Хари.

На днях дехто запропонував приєднати мене до розсилки, де обговорюється боротьба за наші трудові права – гугль-групи robota_ua. І раптом я з подивом дізнався, що проти моєї участі в розсилці висуваються безглузді та сміхотворні протести з неправдивими звинуваченнями. Той же Михайло Лебідь прилюдно зізнався в тому, що він вважає за доцільне використовувати Шеляженка втемну, але ні в якому разі не присвячувати його в таємні плани чогось там... очевидно, всеукраїнської пролетарської революції. Бо я їх начебто продам чи то Гладчуку, чи то БЮТ, чи то якимось бізнес-харям, з якими я іноді перебуваю у трудових відносинах, але аж ніяк не є їхнім лобістом. Коротше, маразм рідкісний.

Складається враження, що в цій екзотичній тусівці навіть люди, які мене трохи знають, наче по команді знайшли натягнуті та неправдоподібні приводи обхаяти Шеляженка. Бо всім відомо, що я вільна людина і будь-які дурні директиви міні-фюрерів відмітаю з ходу – відповідно, кожен міні-фюрер починає мене люто ненавидіти, ледве перекинеться зі мною парою слів.

На мою думку, використання людей “втемну”, тобто не повідомляючи нам справжній план дій і реальну мету тої чи іншої акції не є індивідуальною стратегією Михайла Лебідя. Наскільки я зрозумів, прагнення використовувати “втемну” рядових активістів, молодих людей та просто студентів, користуватися з нашої наївної довіри до будь-яких гарних гасел притамане всьому вузькому колу ініціаторів акцій протесту проти проекту нового Трудового Кодексу, а саме: Фундації Регіональних Ініціатив та Конфедерації Вільних Профспілок України, яку очолює народний депутат від БЮТ Михайло Волинець.

Моя думка є дискусійною, я пропоную наступні аргументи на її користь і відкрито пропоную її аргументовано спростувати вузькому колу реальних лідерів так званого “Громадянського фронту проти узаконення рабства”, які придушують своїм “авторитетом” (не в інтелігентному значенні цього слова) будь-яку “ініціативу знизу”.

По-перше, всупереч інтересам найманих працівників, які перш за все зацікавлені у відстоюванні своїх трудових прав, акції ініціативи немотивовано перетворюються на пропаганду одіозних і примітивних “лівих” ідеологем (“класова боротьба”, “опозиція капіталізму” і т.п.), а ще й антиамериканських гасел.

Безперечно, ця застаріла риторика часів “холодної війни” неприйнятна і незрозуміла в сучасній Україні, тобто дискредитує саму ідею дискусії з роботодавцями навколо лобійованих ними норм нового трудового кодексу. Переконаний, що проект Трудового Кодексу з позицій голої риторики не буде обговорювати ніхто з тих впливових людей, чий вплив може бути використаний на користь наших акцій або проти нас.

Насторожує, що організатори пікетування посольства США (чи не логічніше було б пікетувати, наприклад, офіс Партії регіонів – вотчини розробників законопроекту?) навіть не потрудилися як слід пояснити мотиви такого заходу. Посилаються на сумнівні та непідтверджені чутки про якийсь нібито тиск дипломатів на депутатів.

Агентство з міжнародного розвитку США USAID вклало більше 8 мільярдів гривень у реформування застарілої тоталітарної радянської правової системи в Україні за загальноприйнятими стандартами демократії. Зокрема, саме завдяки зусиллям USAID наше діюче законодавство дозволяє проведення мирних акцій протесту попереджувальним, а не дозвільним порядком. Якщо б ініціатори цього безглуздого антиамериканського демаршу насмілилися провести несанкціоноване пікетування посольства дружньої країни в радянські часи, їх би чекала в’язниця, як ту купку сміливців, що в 1968 році вийшли на Червону Площу протестувати проти насильницького вторгнення радянських військ у Чехословакію. З боку свідомої молоді щонайменше непорядним є огульно хаяти американців на підставі якихось таємничих натяків та наклепів, користуючись тими свободами, які дає демократія, принесена в Україну значними зусиллями американського народу.

По-друге, організатори так званого “Громадянського фронту проти узаконення рабства” очевидно дозують інформацію і приховують важливі факти від рядових активістів.

Я вже згадував про дивні недомолвки у мотивах пікету посольства США та про відмову включити мене у робочу розсилку під предлогом, що там обговорюються речі, які вільному журналісту знати не можна, про фактичну заяву Михайла Лебідя, що він використовував мене втемну і надалі має намір так само використовувати втемну. Але це не все.

У прес-релізах щодо акцій так званого “Громадянського фронту проти узаконення рабства” незмінно повторюється: “Докладніше про проблему можна прочитати тут http://samozahist.org.ua/”. Хто був на цій сторінці, той знає, що ніякої детальної інформації там нема. Натомість там є кілька пропагандистських малюнків і гіперпосилання на величезні звалища невпорядкованого інформаційного хламу, в основному ліворадикальної та антиамериканської пропаганди і анонсів акцій.

З великим трудом я знайшов список конкретних претензій до проекту нового Трудового Кодексу, висловлених на програмній прес-конференції так званого “Громадянського фронту проти узаконення рабства” ( http://gazeta.univ.kiev.ua/?act=view&id=2340 ). Їх аналіз мене розчарував і обурив. І тут я переходжу до третього і поки що останнього пункту своїх звинувачень.

Я стверджую, що у гаслах акцій протесту проти нового Трудового Кодексу за навмисне неконкретними формулюваннями ховається і поширюється відверта БРЕХНЯ.

Для того, щоб в цьому переконатись, достатньо відкрити на сайті Верховної Ради України проект Трудового Кодексу ( http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30947 ), завантажити і вивчити останню редакцію законопроекту у Порівняльній таблиці до другого читання від 02.10.2008 ( http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=30947&pf35401=128720 ).

В лівому стовпчику таблиці наведено текст законопроекту, прийнятий в першому читанні. В середніх двох стовпчиках – поправки депутатів і результати їх розгляду комітетом. В правому стовпчику – остаточний, готовий до другого читання законопроект, тобто власне той Трудовий Кодекс, за який (чи проти якого) депутати голосуватимуть.

Візьмемо для прикладу анонс пікетування американського посольства ( http://www.fri.net.ua/loadpsb.php?id=2163#fullnews ). Там написано, що “Законопроект, зокрема, пропонує звільнення робітників за "втрату довіри", або якщо "використання праці працівника стає для роботодавця неможливим або недоцільним"”. Це є відверта БРЕХНЯ.

У частині 1 статті 98 вже ВИКЛЮЧЕНО за пропозицією нардепа Павленка Е.І. речення "якщо використання праці працівника стає для роботодавця неможливим або недоцільним". Тобто, в новій редакції Трудового Кодексу вже нема того пункту, проти якого нібито спрямована акція.

Що стосується “звільнення робітників за "втрату довіри"”, то у новому трудовому Кодексі є лише одне схоже речення у п. 4 ч. 2 ст. 104, а саме, «трудовий договір може бути розірваний також у разі... вчинення винних дій працівником, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, що дає роботодавцеві підстави для втрати довіри до нього, в тому числі в разі, якщо ці дії не пов’язані безпосередньо з роботою». Але ж ця норма повторює п. 1-1 ст. 41 чинного Кодексу законів про працю України ( http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=322-08 ), де сказано, що «трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках... винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу». Цікаво, чому в діючому кодексі це «не рабство», а в новому «вже рабство»?

Представляє собою відверту БРЕХНЮ ще одна фраза з анонсу пікетування американського посольства: “проект нового Кодексу законів про працю дозволяє збільшити кількість робочих годин до 10”. Це, перш за все, повна нісенітниця: як діючий КЗпП (ст. 50), так і новий Трудовий Кодекс (ст. 131) нормує робочий час перш за все не по дням, а по тижням. І в старому КЗпП, і в новому Трудовому Кодексі встановлено нормальну тривалість робочого часу 40 годин на тижень. Саме дотримання цієї норми є ультимативним при складанні графіку робочого часу. При п’ятиденному робочому тижні діючий КЗпП взагалі не регламентує тривалість щоденної роботи (зміни), віддаючи це на розсуд роботодавця, натомість при шестиденному робочому тижні робочий час обмежується не більш ніж 7 годинами роботи в день (ст. 52). У новому Трудовому Кодексі підхід до визначення максимальної тривалості робочого часу на день принципово прогресивніший. У статті 139 написано, що “Тривалість щоденної роботи в межах робочого тижня повинна бути, як правило, однаковою. Колективним договором, а якщо він не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), тривалість щоденної роботи може бути продовжена, але не більш як до десяти годин при дотриманні тижневої норми робочого часу, визначеної законом”. Інакше кажучи, роботодавець зобов’язаний дотримуватись обмеження у 40 робочих годин на тиждень і без згоди профспілки не має права встановлювати різну тривалість робочого дня – тому при 5-денному робочому тижні він зобов’язаний тримати співробітників на роботі не більш ніж 8 годин на день, а при 6-денному робочому тижні не більш ніж 6 годин 41 хвилину на день. Будь-які відхилення від цього принципу без згоди трудового колективу неможливі. А зараз роботодавці цілком легально мають право іноді мучити робітників по 10 годин підряд...

Оскільки на цьому конкретні брехливі претензії до нового Трудового Кодексу в прес-релізі ФРІ вичерпуються, перейдемо до аналізу “списку звинувачень” ( http://gazeta.univ.kiev.ua/?act=view&id=2340 ) з прес-конференції “борців проти рабства”.

1 ТВЕРДЖЕННЯ. “- 10-годинний робочий день. Новий Кодекс пропонує впровадити це за рахунок зменшення одного з робочих днів до 6 годин. Проте представники профспілок впевнені, що на практиці про зменшення роботодавець буде "забувати".”

СПРОСТУВАННЯ. Див. вище.

2 ТВЕРДЖЕННЯ. “ - Погодинна тарифікація праці, але робочі години має встановлювати роботодавець. Це дозволить йому за рахунок великої кількості перерв розташувати ці години таким чином, щоб робітник був змушений бути на місці праці все ті ж 10 годин, а зарплатню отримати, наприклад, лише за 5.”

СПРОСТУВАННЯ. Насправді згідно ст. 221 нового Трудового Кодексу “Оплата праці працівників здійснюється за почасовою або відрядною формою. Почасова форма оплати праці передбачає виплату працівникові встановленої тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за умови виконання норми робочого часу. Не може зменшуватися тарифна ставка (оклад, посадовий оклад), що підлягає виплаті працівникові при почасовій формі оплати праці, через неповне виконання норм праці (посадових обов'язків). Відрядна форма оплати праці передбачає збільшення (пропорційне чи прогресивне) заробітної плати залежно від рівня перевиконання норм виробітку (інших норм праці) і її зменшення через невиконання цих норм”. Хочу особливо акцентувати, що почасова форма оплати – це не погодинна оплата! У новому Кодексі взагалі нічого не сказано конкретно про погодинну, як різновид почасової, форму оплати праці. Тому перед нами ще один приклад брехливих фантазій “критиків Трудового Кодексу”, які своєю недобросовісністю дискредитують саму ідею участі громадськості у законотворчій роботі.

3 ТВЕРДЖЕННЯ. “- Надурочні роботи. Законопроект передбачає, що таких роботи можуть вестися понад 120 годин на рік.”

СПРОСТУВАННЯ. Згідно статті 151 нового Трудового Кодексу, “надурочні роботи, як правило, не допускаються” (!). Також передбачено, що “роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки за письмовою згодою працівника та з обов’язковим попереднім повідомленням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у таких випадках:” і перераховується досить вузьке коло випадків форс-мажору, аварій і т.п. Схоже, цифра 120 взялася з статті 232: “При почасовій формі оплати праці надурочні роботи (стаття 150 цього Кодексу) оплачуються в подвійному розмірі. Якщо протягом року працівником відпрацьовано більше 120 годин, оплата за відпрацьовані понад цю норму години проводиться у потрійному розмірі до 15 січня наступного року”. Якому ж “піар-асу” спало на думку назвати “кодексом рабовласника” документ, в якому для проведення надурочних робіт вимагається особиста письмова згода робітника та консультації з профспілкою, при тому що вони оплачуються в подвійному, а то й в потрійному розмірі!

4 ТВЕРДЖЕННЯ. “- Відпустка за власний рахунок "у зв’язку з природно-кліматичними умовами та з інших причин". Лідери профспілок вважають, що ця норма дозволить цілком легально не платити зарплату робітникам.”

СПРОСТУВАННЯ. У статті 200 нового Трудового Кодексу, в якій йдеться про “відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін”, сказано наступне: “У разі, якщо робота припиняється на певні періоди у зв’язку з природно-кліматичними умовами та з інших причин, працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на період припинення виконання робіт”. Тобто йдеться про відпустку за згодою сторін (працівника та роботодавця) для сезонних працівників.

5 ТВЕРДЖЕННЯ. “- Звільнення за "втрату довіри", або якщо "використання праці працівника стає для роботодавця неможливим або недоцільним". У розуміння цих слів кожен роботодавець зможе вкладати свій зміст.”

СПРОСТУВАННЯ. Див. вище.

6 ТВЕРДЖЕННЯ. “- Звільнення за розголошення комерційної таємниці. Лідери профспілок вважають, що вже після звільнення робітнику буде дійсно важко довести, що він нічого не розголошував. ”

СПРОСТУВАННЯ. У статті 104 нового Трудового Кодексу написано наступне: “трудовий договір може бути розірваний за ініціативою роботодавця у разі... розголошення державної таємниці, комерційної або іншої захищеної законом інформації, що стала відомою працівникові, який підписав зобов’язання про її нерозголошення або трудовий договір укладено з умовою про нерозголошення цієї інформації, у зв’язку з виконанням трудових обов’язків”. Інакше кажучи, зобов’язання, про які йде мова, мають бути закріплені у трудовому договорі, один примірник якого залишається у найманого працівника. Якщо він підписав договір і виконував його, йому нічого не загрожує.

7 ТВЕРДЖЕННЯ. “- Звільнення при ліквідації таперетворенніпідприємства. Норма дозволить масове звільнення робітників при ліквідації підприємства лише "на папері".”

СПРОСТУВАННЯ. У статті 25 нового Трудового Кодексу сказано: “Правонаступництвом у трудових відносинах вважається продовження трудових відносин з працівниками у разі зміни власника юридичної особи, злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення юридичної особи-роботодавця, а також у разі фіктивної ліквідації юридичної особи і створення на базі її майна іншої юридичної особи, яка продовжує ту саму діяльність, що й ліквідована юридична особа. У разі правонаступництва трудові відносини з працівниками продовжуються. Правонаступник має право звільнити працівників лише з підстав, передбачених цим Кодексом та законами”.

8 ТВЕРДЖЕННЯ. “ - Звільнення страйкарів. Законопроект пропонує звільняти тих робітників, страйк яких визнано судом незаконним. Лідери профспілок впевнені, що корумповані суди за таких обставин продемонструють "гру в одні ворота".”

СПРОСТУВАННЯ. Така норма була прийнята в першому читанні, але в другому читанні її вже нема. На вимогу фракції комуністів вилучено з законопроекту частину 6 статті 104 - "трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірвано в разі: організації страйку, визнаного судом незаконним, а також відмови учасників страйку припинити страйк. Звільнення на цій підставі допускається протягом місяця після набрання рішення суду законної сили". Крім того, в новому Трудовому Кодексі є стаття 382 “Заборона локауту”, де стверджується: “У процесі врегулювання колективного трудового спору, включаючи проведення страйку, забороняється локаут - звільнення за ініціативою роботодавця працівників у зв'язку з їх участю в колективному трудовому спорі чи у страйку, а також ліквідація юридичної особи, її філії, представництва”.

9 ТВЕРДЖЕННЯ. “ - Попередження про звільнення не за 2 місяці, а за 2 тижні. Що дозволить роботодавцям суттєво економити на зарплаті.”

СПРОСТУВАННЯ. Стаття 100 нового Трудового Кодексу: “Про наступне звільнення у зв’язку зі скороченням роботодавець зобов’язаний письмово попередити працівника не пізніше ніж за два місяці. Працівник може бути звільнений з роботи не пізніше ніж протягом чотирьох місяців після попередження”.

10 ТВЕРДЖЕННЯ. “ - Необов’язковість укладання трудових договорів в письмовій формі. Новий Кодекс пропонує закріпити це на законодавчому рівні. Тобто, пропонується, щоб дотримання умов домовленостей із робітником залежало від совісті та пам’яті роботодавця.”

СПРОСТУВАННЯ. Стаття 41 нового Трудового Кодексу: “Трудовий договір укладається в письмовій формі, у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу”. Цікаво, що у діючому КЗпП усні договори допускаються.

11 ТВЕРДЖЕННЯ. “ - Невизнання трудового договоруукладеним при відсутності у ньому "обов'язкових умов". Якщо роботодавець умисно "забув" про якісь умови у тексті договору, то вже після укладення робітника можна буде легко звільнити.”

СПРОСТУВАННЯ. Так само як у діючому КЗпП (ст. 24), в новому Трудовому Кодексі (ст. 41) передбачена норма, яка зводить нанівець такі псевдоюридичні махінації: “Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли працівника за розпорядженням чи з дозволу роботодавця фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору”. “Якісь умови”, про які з легкої руки “критиків” мало хто потрудився дізнатись більше, досить логічні. Процитую статтю 40 нового Трудового Кодексу:

1. У трудовому договорі зазначаються прізвище, ім'я, по батькові працівника та найменування роботодавця (прізвище, ім'я, по батькові роботодавця - фізичної особи), а також обов'язкові умови, без яких трудовий договір не може вважатися укладеним, і додаткові умови, наявність яких не є обов'язковою.
2. Обов'язковими умовами трудового договору є:
1) місце роботи (із зазначенням для роботодавця - юридичної особи структурного підрозділу);
2) час початку дії трудового договору, а у разі укладення трудового договору на визначений строк також тривалість цього строку та підстави для укладення строкового трудового договору відповідно до цього Кодексу;
3) трудова функція, яку буде виконувати працівник: найменування професії, спеціалізації, кваліфікації, посади відповідно до встановленої класифікації професій та кваліфікаційних характеристик;
4) умови оплати праці;
5) режим праці та відпочинку в разі, якщо він відрізняється від загальних правил, встановлених у даного роботодавця;
6) охорона праці.

12 ТВЕРДЖЕННЯ. “ - Суттєве зменшення ваги колективних трудових угод - основи відносин між роботодавцем та трудовим колективом. Представники профспілок вважають – норма введена через те, що правами робітників легше буде нехтувати в індивідуальному порядку.”

13 ТВЕРДЖЕННЯ. «- Внутрішні нормативно-правові акти роботодавця. Новий Кодекс пропонує, щоб особливості трудових відносин, які не входять у письмовий договір, міг юридично регламентувати сам роботодавець. Але профспілкові лідери вважають, що дана норма дасть волю для введення найкабальнших і найбезглуздіших правил, які будуть порушувати норми не лише законів, а й Конституції.»

СПРОСТУВАННЯ. Два голослівних і безпідставних твердження. Вага колективного договору як була, так і залишається величезною. Десятки статей нового Трудового Кодексу посилаються на необхідність укладення такого договору або узгодження купи робочих питань з профспілками. У статті 13 нового Трудового Кодексу сказано: “Нормативні акти роботодавця не можуть суперечити актам трудового законодавства, колективним угодам, колективному договору, а також установчим документам роботодавця - юридичної особи”. До речі, установчі документи будь-якого роботодавця вимагають від нього дотримання українського законодавства і Конституції – інакше його просто не зареєструють, або реєстрацію легко буде скасувати в судовому порядку. Значення колективного договору в новому Трудовому Кодексі яскраво ілюструє стаття 348 “Зміст колективного договору”:

1. Колективним договором регулюються трудові та соціально-економічні відносини, зокрема: зміни організації виробництва і праці; забезпечення повної та продуктивної зайнятості; нормування праці; зростання середньої заробітної плати; участь працівників в управлінні виробництвом; праця жінок, молоді, інвалідів та ветеранів праці; професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників; режиму роботи, тривалості робочого часу і часу відпочинку, встановлення правил внутрішнього трудового розпорядку;
мінімальний рівень оплати праці; встановлення форм і систем оплати праці, відрядних розцінок, тарифної сітки, схем посадових окладів, умов запровадження, скасування та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат; Міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень; строки і форми виплати заробітної плати; соціально-побутові пільги; участь працівників у використанні прибутку підприємств (якщо це передбачено статутами); забезпечення прав та інтересів працівників у разі зміни форми власності, корпоратизації, реструктуризації, банкрутства чи ліквідації підприємства; умови праці;
охорона праці; забезпечення умов додаткового пенсійного забезпечення; використання об'єктів соціально-побутового призначення; житлово-побутове забезпечення, культурне, медичне обслуговування, організація оздоровлення і відпочинку, зайняття фізичною культурою і спортом працівників; умови для забезпечення профспілкової діяльності. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з законодавством та угодами норми, соціально-побутові пільги, а також матеріальне заохочування працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх, навчальних і спортивних закладів, організацій громадського харчування та організацій, що обслуговують працівників і не входять до його складу.

14 ТВЕРДЖЕННЯ. “ - Обмеження повноважень комісій з трудових спорів. Законопроект пропонує, щоб в разі незгоди хоча б одного з членів комісії з запропонованим до прийняття рішенням, рішення вважалося неприйнятим. Це паралізує механізм вирішення трудових спорів, вважають профспілкові лідери.”

СПРОСТУВАННЯ. По-перше, у критичній заяві йдеться не про обмеження повноважень, а про унормування процедури роботи. По-друге, формат роботи, про який йде мова, цілком логічний: у новому Трудовому Кодексі передбачено, щоб комісія з трудових спорів дійсно вирішувала проблему миром, а не гралася у юридичні зачіпки і роздмухувала конфлікт. Новий Трудовий Кодекс передбачає (ст. 423) призначення до цієї комісії на паритетних засадах представників роботодавця та представників профспілки або робітників, обраних на загальних зборах, на відміну від старого КЗпП, де члени комісії мали обиратися лише “конференцією трудового колективу”. В новому Трудовому Кодексі прописано, що засідання комісії є чинним за умови присутності не менш ніж половини членів комісії від робітників та від роботодавця. В новому Трудовому Кодексі відсутня існуюча зараз норма КЗпП про право роботодавця чи робітника оголошувати відвод членам комісії. Отже, знищені передумови для зловживань на кворумі та відводах, що раніше дозволяли фальсифікувати рішення комісій з трудових спорів і перетворювали трудові конфлікти на фарс. Усунуто всі бар’єри для соціального діалогу, крім одного: робітник та роботодавець реально повинні хотіти знайти спільну мову, інакше, звичайно, толку від ніяких комісій не буде.

15 ТВЕРДЖЕННЯ. “ - Обмеження повноважень профспілок. Новий Кодекс пропонує, щоб вони не могли захищати своїх членів під час службових розслідувань, не брали участі в підготовці трудових угод, та щоб роботодавець не був зобов’язаний узгоджувати з ними звільнення й масові скорочення. ”

СПРОСТУВАННЯ. У новому Трудовому Кодексі, та й в старому КЗпП, нема ніяких статей, які б розширювали або обмежували повноваження профспілок захищати своїх членів під час службових розслідувань. Натомість і в старому КЗпП (ст. 247), і в новому Трудовому Кодексі (ст. 279) сказано, що розслідування нещасного випадку проводиться за участю представника первинної профспілкової організації. Явна БРЕХНЯ даного твердження, щодо нібито заборони профспілкам брати участь в підготовці колективних трудових угод, викривається ст. 344 нового Трудового Кодексу: “Жодній професійній спілці, її організації, об'єднанню профспілок відповідного рівня, організації роботодавців або їх об'єднанню відповідного рівня не може бути відмовлено в участі у колективних переговорах щодо укладення колективного договору, угоди”.

Враховуючи положення Конвенції Міжнародної Організації Праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця та надані консультації фахівцями Міжнародного Бюро Праці про застосування норм цієї Конвенції щодо ролі профспілок при звільненні працівників з ініціативи роботодавця у новому Трудовому Кодексі запропоновано відмовитися від норми, за якою звільнення працівників з ініціативи роботодавця можливе лише за наявності згоди профспілки, тобто відмовитися від імперативного характеру згоди профспілкового органу. Натомість запропоновано встановити обов’язковість проведення консультацій та порядок погодження з виборним органом первинної профспілкової організації звільнення працівника за ініціативою роботодавця (статті 120 і 121 проекту).

* * *

Схоже, практично ніхто з вузького конспіративного кола організаторів акцій протесту не потрудився глянути, проти чого конкретно він пропонує протестувати, а просто отримали інструкції (і гроші?) і всліпу відробляють ці інструкції, закликають всіх друзів, однодумців і т.п. некритично пертися на дивні акції і кричати брехливі кричалки без будь-якої конструктивної самодіяльності, яка тільки й відрізняє тупого маніпулятора від справжнього лідера.

Тобто студентською молоддю намагаються бездарно маніпулювати люди, куплені, обмануті та маніпульовані деякими цинічними “старшими товаришами” – отакий комуно-шизоїдний осюморон. Те, що в очах парламентаріїв, в очах іноземних дипломатів українська молодь після таких демаршів виглядає як смішне стадо тупих баранів, маніпуляторам плювати. Для них люди не є особистостями, а просто масовкою, яка не повинна мати своєї думки і скандувати, що їй скажуть.

Чи стане «рух проти рабства» рабом брехні, конспірації і недомолвок? Це залежить від того, чи буде проскандоване гасло “ми не раби” на адресу своїх лідерів, а також - почуто і сприйнято.

З глибокою повагою до ідеалістичних і принципових борців за права трудящих, і з глибокою з відразою до маніпуляторів, політтехнологів та конспіраторів –

щиро Ваш

Юрій Шеляженко.

01042, Київ, Тверський тупик 9, кв. 82
http://sheliazhenko.livejournal.com/
+38 (097) 3179326 (мобільний)
+38 (044) 5290435 (факс)

UPD. Цей пост прийняли до публікації, але за півгодини раптом зтерли в robota_ua. На знак протесту покидаю цю тоталітарну премодеровану спільноту.

UPD 2. Сорвал антиамериканскую провокацию. Из оппонентов было человек двадцать, все получили распечатку письма.

UPD 3. У тексті виправлено 8 млрд "доларів" на "гривень". Вибачаюсь за неточність. Джерело інформації за цим лінком.

UPD 4. Звонил Лебедь. Сказал, что я продался Харе. Я пацтулом :) Миша, во время разговора у тебя кончились бабки на счету, могу подкинуть с денег кровопийцы код пополнения? (я не допускаю мысли, что ты сбросил звонок, не имея аргументов и не брал трубку раз пять после этого по той же причине... или батарейка кончилась?)
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 41 comments