Юрій Шеляженко (sheliazhenko) wrote,
Юрій Шеляженко
sheliazhenko

Конституційний Суд дав зелене світло казнокрадам! Тендери відмінено!!!

Трюк унікальний: Закон про держзакупівлі скасовано, а тепер скасовано і єдину постанову Кабміну, яка примушувала чиновників закуповувати товари, роботи і послуги на конкурсній основі. Тепер - ніяких конкурсів! Купляємо у "своїх" фірм офісний папір по 10 грн за листочок і комп'ютери по 1 млн за штуку! Завдяки конституційним суддям, дербанити бюджет можна хоч з завтрашнього дня!

---------

Абзац другий пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти“, постанови Кабінету Міністрів України „Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти“, „Про закупівлю послуг, пов’язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців“, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/22371

UPD. Статья в газете "КоммерсантЪ". Правда, мои коллеги чуток напутали: решение КС уже вступило в силу.

UPD 2.

КОНСТИТУЦІЯ ДЛЯ... КАЗНОКРАДІВ?!



З 16 жовтня згідно рішенню Конституційного Суду в Україні стало необов’язковим проводити державні закупівлі на конкурсних засадах. Дивовижно, що про це не волають всі ЗМІ. Адже дострокові вибори можуть “нагріти” народну кишеню лише на півмільярда, тимчасом як скасування тендерів – на десятки мільярдів. Наслідки такого рішення повернуть нас в середину 90-х років, коли чиновники гребли кошти з бюджету через власні фірмочки, залізши з копитами, як свині, в загальне корито. ( читати далі )

UPD 3. Зараз сайт КС лежить, тому я дублюю тут їхній прес-реліз.

Прес-реліз щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України „Про закупівлю послуг, пов’язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців“

16 жовтня 2008
ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01003, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-11-38
факс 287-36-16

Повідомлення для преси
П Р Е С – Р Е Л І З
16 жовтня 2008 року

16 жовтня Конституційний Суд України оприлюднив прийняте 9 жовтня ц.р. Рішення у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України „Про закупівлю послуг, пов’язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців“ від 17 квітня 2008 року № 363 (далі – Постанова № 363). Суддя-доповідач у справі – Іван Домбровський.

Автор клопотання мотивує своє звернення так.

Для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу під час народного волевиявлення відповідно до статті 70 Конституції України, створюється Державний реєстр виборців (далі – Реєстр).

За Законом України „Про Державний реєстр виборців“ ведення Реєстру здійснюється на засадах, зокрема, публічності, достовірності, повноти і цілісності відомостей, законності і пріоритету прав людини. Цей Закон визначає перелік службових персональних даних Реєстру, які, в свою чергу, є даними, що засвідчують факти, пов’язані з участю громадян у виборчому процесі. Відповідно до статті 35 зазначеного Закону Кабінет Міністрів України встановлює порядок і строки забезпечення закупівлі, розробки та налагодження програмних і технічних засобів для створення інформаційно-телекомунікаційної системи та ведення Реєстру.

Визначаючи, що закупівля Центральною виборчою комісією послуг з розроблення та налагодження програмних засобів створення інформаційно-телекомунікаційної системи та ведення Реєстру здійснюється за процедурою закупівлі в одного учасника, Кабінет Міністрів України діяв усупереч не лише названим положенням Конституції України і Закону України „Про Державний реєстр виборців“, а й вимогам частини третьої статті 42 Конституції України, за якою держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку та неправомірного обмеження конкуренції.

Кабінет Міністрів України, видавши Постанову № 363, порушив вимоги інших положень Основного Закону України, зокрема частини другої статті 8, за якою нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, частини другої статті 19, частини третьої статті 113, які зобов’язують Кабінет Міністрів України діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, керуватися ними у своїй діяльності.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному поданні, виходить з такого.

Відповідно до Основного Закону України не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція (частина третя статті 42).

Частини перша, третя статті 42 Конституції України, гарантуючи право на підприємницьку діяльність та захищаючи конкуренцію у підприємницькій діяльності, не виключають можливості обмеження конкуренції, однак містять заборону на неправомірне обмеження конкуренції у підприємницькій діяльності.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 92 Конституції України правила конкуренції визначаються виключно законами України.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України, до повноважень якої належить прийняття законів (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України).

Конституційний Суд України у своїх рішеннях підтвердив конституційність реалізації Верховною Радою України повноважень щодо визначення та регулювання правил конкуренції.

З метою створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання, відповідно до зазначених конституційних повноважень Верховна Рада України прийняла Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти“ від 22 лютого 2000 року № 1490–III (далі – Закон № 1490–III).

20 березня 2008 року Верховна Рада України схвалила Закон України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти“ № 150–VI (далі – Закон № 150-VI), відповідно до якого втратив чинність Закон № 1490–III та яким доручено Кабінету Міністрів України затвердити Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти на основі Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти“ в редакції, чинній за станом на 17 листопада 2004 року, за винятком його положень, які суперечать вимогам СОТ.

Кабінет Міністрів України 28 березня 2008 року видав Постанову № 274 „Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти“ (далі – Постанова № 274).

Правовий аналіз положень Постанови № 274 свідчить про те, що нею встановлені певні правила конкуренції при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Кабінет Міністрів України 17 квітня 2008 року видав Постанову № 363, якою встановив, що „закупівля Центральною виборчою комісією послуг з розроблення та налагодження програмних засобів створення та ведення інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців здійснюється за процедурою закупівлі в одного учасника без погодження з Міністерством економіки“, пославшись при цьому на пункт 6 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою № 274.

Таким чином, правовідносини щодо встановлення правил конкуренції у сфері державних закупівель, які відповідно до пункту 8 частини першої статті 92 Конституції України повинні визначатися виключно законами України, врегульовані підзаконним актом – постановою Уряду України. Конституційний Суд України вважає, що Верховна Рада України, прийнявши Закон № 150–VI, делегувала власні, визначені Конституцією України, повноваження щодо встановлення правил конкуренції у сфері здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти Кабінету Міністрів України. Проте права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади Конституцією України не передбачено. У цьому випадку Верховна Рада України порушила вимоги частини другої статті 19 Конституції України.

Відповідно до частини третьої статті 61 Закону України „Про Конституційний Суд України“ у разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

Оскільки абзац другий пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 150–VI не відповідає положенням статті 1, частини другої статті 8, частини другої статті 19, статті 75, пункту 8 частини першої статті 92 Конституції України, то згідно зі статтею 152 Конституції України, статтями 15, 61 Закону України „Про Конституційний Суд України“ є підстави визнати його неконституційним.

У зв’язку з тим, що Конституційний Суд України дійшов висновку про неконституційність абзацу другого пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 150–VI, Постанова № 274, Постанова № 363, прийняті на основі цього абзацу, не відповідають статті 1, частині другій статті 8, частині другій статті 19, частині третій статті 42, пункту 8 частини першої статті 92, частині третій статті 113 Конституції України.

За статтею 152 Конституції України, статтями 15, 61 Закону України „Про Конституційний Суд України“ є підстави визнати Постанову № 274, Постанову № 363 неконституційними.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, частинами першою, другою статті 152, статтею 153 Конституції України, статтями 13, 15, 51, 61, 65, 67, 69, 73 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України вирішив:



1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти“ від 20 березня 2008 року № 150–VI.

2. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), постанови Кабінету Міністрів України „Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти“ від 28 березня 2008 року № 274, „Про закупівлю послуг, пов’язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців“ від 17 квітня 2008 року № 363.

3. Абзац другий пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти“, постанови Кабінету Міністрів України „Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти“, „Про закупівлю послуг, пов’язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців“, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

4. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Повний текст Рішення буде розміщено на офіційному сайті Конституційного Суду України (www.ccu.gov.ua).

UPD 4.

КОНСТИТУЦІЯ ДЛЯ КАЗНОКРАДІВ - 2

Tags: бюджет
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments