Юрій Шеляженко (sheliazhenko) wrote,
Юрій Шеляженко
sheliazhenko

Питер Брейгель, "Слепые" ;)



P.S.: Yuriy Romanenko is the Director of the Political Analysis Centre Stratagema and the head of special projects of the centre Glavred. He's at the same time the editor-in-chief of the internet portal Polité.

http://infocorn.org.ua/2008/12/19/blesk-i-nischeta-dudelschikiv-manifestantiv/

Дублюю на прохання читачів.

БЛЄСК І НІЩЄТА ДУДЄЛЬЩИКІВ-МАНІФЕСТАНТІВ

Какая прєлєсть! Не пройшло й тижня, як “середній клас” в особах офісного планктону та інтернетних клаводрочерів нарешті роздуплився стосовно автора та суті так званого “Маніфесту”. Нібито з першого прочитання незрозуміло було, що, якщо людина пропонує замість конструктиву подудіти в дудки - значить, ця людина або ідіот, або провокатор.

Найголовніша проблема цієї країни - в людях, які є єкономічними невігласими та вчитись не бажають просто не_вміють_бути_власниками, є безмозкими та жадібними потрєблядями, схильними до переоцінки власних чеснот не вміють співміряти свої бажання з можливостями, є ледачими скигліями нездатні змусити себе робити те, що треба, а не те, що хочеться, та категорично не бажають шукати причини особистих та колективних негараздів в собі, а не в “обставинах” чи “клятих політиканах”.

ВСІ БЕЗ ВИНЯТКУ політичні сили України, вся політикансько-чиновницька махіна в цій країні працює заради однієї формально не задекларованої (зі зрозумілих причин), але цілком прозорої мети - перетворити “пересічних громадян” на сукупність інфантилів, що не здатні і дупу собі самостійно підтерти дати собі ради в найелементарнішому. Тобто - на стадо безмозких, потрєблядських, гломурних баранів. Вони “всього лише” роблять ставку на завершення того процесу, який майже завершив совок.

Є очевидним для будь-якої притомної людини, що для вирішення проблеми ” розрухи недовласництва в головах” потрібна державна просвітницька програма, причому - багаторічна. А держава у вигляді ВСІХ наявних політиканів та чиновників зацікавлена якраз в протилежному. А саме - аби люди якнайдовше перебували в сумеречному стані свідомості стосовно свої майнових прав та обов’язків. Адже з народом-невігласом - значно легше дерибанити. Особливо, якщо народ-невіглас САМ вперто лізе в зашморг.

Власність та правові відносини навколо власності - це альфа і омега будь-якої держави. За дефолтом, розуміють це лише юристи та економісти, а також найбільш просунуті представники інших професій, які мають хоча б зачатки абстрактного мислення. Нагадую: в будь-якому соціумі (від племені мумба-юмба до “блатної” школи для дітей дипломатів) таких людей - лише 5%. Так захотіла природа. Решта населення, тобто 95% - може сприйняти всілякі там юридично-економічні конструкції хіба що “на віру”, так само, як я “вірю” в музику, не маючи слуху, чи в хімію, не уявляючи, що таке валентність. Отже, цим 95% треба надати для вивчення та сприйняття на віру достовірні економіко-правові знання в популярній формі.

Але… серед тих 5% населення, які здатні зрозуміти сутність відносин власності, більшість живе з народного невігластва в цих питаннях. Більше того - вони роблять все, вдаються до будь-яких окозамилювальних процедур, аби ті з цих 5%, хто все ж таки бажає донести до народу правду - не могли отримати доступу до якісних “ретрансляторів”. НАТО, мова, сварки “Юля-Вітя”, бджоли-кажани, Шустер, гламур-потрєблядство, всіляка інша туфта - все це речі одного порядку, а саме - флеш-відволікалки уваги від ключового питання - ВІДНОСИН СТОСОВНО ВЛАСНОСТІ.

Якщо людина уявлення не має, де знаходяться та кому належать комунікації в її власному будинку, хіба може вона цікавитись, кому належать, ким (дояться) керуються комунальні підприємства, та як вони розподіляють прибутки ? Якщо населення не в курсі, скільки майна та якої вартості належить політиканам та чиновникам, які доходи та витрати у них та членів їхніх сімей - хіба може це населення цікавитись Державним бюджетом? Якщо людина не є ефективним співвласником навіть власного будинку - хіба може вона бути активним членом своєї територіальної громади та свідомим громадянином власної держави?!

Якщо бардак в армії починається з незастібнутого верхнього гудзика, то бардак в країні - з наявності неформалізованого майна. Нагадую: в нашій країні, в залежності від методики підрахунку, формалізовано всього лише від 5% до 8% майна!!! Решта 92-95% майна - є предметом найогиднішого, найвідвертішого дерибану. Ашо? “Всьо вакруг калхозноє, всьо вакруг майо!” Зрозуміло, що в умовах, коли найкоротший шлях до багатства та слави лежить через дерибан - гарантований на 100% негативний відбір рівня “хто найспритніше краде - той і перший парєнь/тьолко на дєрєвнє”.

Хтось ще дивується тому, що в політикумі, серед чиновництва, суддів, прокурорів, банкірів та т.п. “представників іліти” не залишилося жодної людини, про яку можна було б сказати, що вона “не бере мзди, але їй за державу абідно”? Якщо такі люди і були, то вони давно вилетіли звідусіль, де могли приймати хоч якісь суспільно значимі рішення. Місця цих притомних людей зайняли самі бачите хто - і вони всюди, всюди, всюди!

Отже, наразі маємо ситуацію, коли наявне “бурління мас”, які цілком дозріли вже до “нової Коліївщини” - банально нема кому очолити!!! Немає “персонажів”, вартих народної довіри! “Всі вони казли, всі хочуть використати народ, а потім “викинути”, як гумовий виріб №2! І це - при тому, що достойних людей, здатних на серйозні менеджерські рішення, таких, що не цікавляться владою та баблом - валом, але про цих людей ніхто не знає, крім їхніх друзів та знайомих!

Такі люди не можуть “вибратись наверх”, “самозародитись”, бо це тільки у середньовічних схоластів миші самозароджувалися в корзинах з брудною білизною. Бо нічого не виникає нізвідки, і нікуди не зникає. Але хіба можуть сприйняти цю істину безмозкі потрєбляді, які нездатні навіть зрозуміти, що шалене зростання їхнього добробуту відбувався аж ніяк не завдяки їхнім особистим чеснотам - і аж ніяк не відповідав реальним затратам їхньої праці?

Лідери та народні трибуни не з’являються нізвідки. Лише в казках Ілля Муромець може 33 роки просидіти на печі, а потім раптово підірватись та побігти смалити напалмом по повній програмі. У кожної людини є історія і свій шлях. Саме тому в нормальних суспільствах люди цікавляться навіть такими дрібницями, як мотиви, з яких майбутній лідер шмалив “дурь”. А у нас - ніхто особливо не втикає, яким чином барижниця, що возила через митницю бакси в трусєлях та тогрувала відеопорнухою/”двічі несудимий” завгар/ жалюгідний колгоспний бухгалтер - “раптово перетворилися” на національних лідерів. І лише під час кризи настає прозріння - “а королі/королеви-то голі”, і ні на що, крім дерибану та мародерства - не здатні! А якими ще вони могли бути, вибачте на слові?! Горбатого - не приклеїш до стіни! А воду в решеті можна носити лише в тому випадку, якщо в це решето вливається більше, ніж виливається з нього!

Що робить нормальна людина/сім’я, доходи якої раптово впали? Правильно - інвентаризує наявні ресурси, скорочує усі витрати, крім найнеобхідніших для фізичного виживання, та намагається заробити будь-де, будь-яким способом! При цьому - пояснюючи дітям, чому вони тепер їстимуть не тістечка з гламурної кондитерської, а саморобні цукерки а-ля “півник на паличці, зроблений з цукру, розплавленого на сковорідці”. Саме таким чином повинно діяти і керівництво держави, в якій буяє криза. А ми що бачимо? Мародерство, тільки мародерство, і нічого, крім мародерства! Всі політикани та чиновники, які мають доступ хоч до якихось ресурсів - дерибанять, як останній раз в житті. Гроші “мутять” з пенсійного фонду, з фонду зайнятості та з усіх інших фондів, на тендерах, на курсовій різниці, на непроплатах з бюджету за вже поставлений товар, на виконанні “абсолютно необхідних” саме в кризу робіт на кшталт “пам’ятника Голодомору”, на притримці вже проведених населенням платежів за “комуналку”, і так далі, і тому подібне!

Що в цих умовах може зробити пересічна людина? Ну звісно ж, подудіти в дудку! рятуватись, як може! Рятувати себе, свою сім’ю, своє майно; готуватись до часів, в порівнянні з якими бурхливі та голодні 90-ті здаватимуться оазою благаполуччя, процвітання та законності!

І це при тому, що ані політичної сили, ані хоча б притомного неформального лідера, які здатні були б очолити протестний рух - наразі нема, і взятись найближчим часом вони нізвідки не можуть!

Як кажуть мудрі китайці, навіть дорога в 10 000 лі починається з першого кроку. Кожна людина повинна перш за все почати змінювати себе - почати боротись з власним невіглаством, лінощами, байдужістю, неадекватною оцінкою власних чеснот та т.і. Не треба робити багато всього відразу. Для початку можна замість того, аби валятись зранку в ліжку та страждати через скорочення на роботі - вийти у двір та пробігтись кілька кілометрів, а потім згадати всі свої таланти та вміння та спробувати заробити на них.

Паралельно слід вживати заходів для об’єднання з іншими людьми, з якими ви “волею судєб” опинилися “в одному човні”. Це можуть бути сусіди - співвласники вашого багатоквартирного будинку. Або - колеги по роботі. Або форумні друзі - нарешті настав час розвіртуалізуватись та перезнайомитись в реалі. Озирніться навколо - може, хтось потребує якоїсь допомоги, яку ви зможете надати, не витрачаючи особливо багато часу та зусиль? Зробіть це неодмінно - вам воздасться!

Ви знаєте пенсіонерів, які, отримавши свою жалюгідну пенсію, котра зараз перетворилася взагалі в ніщо - негайно поспішають заплатити за квартиру, аби її “не відібрали”? Є нагода пояснити стареньким, що вони, якщо продовжуватимуть чинити настільки безглуздо, мають значно більше шансів померти від голоду, ніж позбутись квартири!

У вас є машина, на якій можна з’їздити га гуртовий ринок та придбати дешеві продукти? Або є родичі в селі, у яких є м’ясо, молоко чи овочі, але немає змоги вивезти все це добро на ринок? Запропонуйте свої послуги сусідам!

Кожен, якщо добре подумає - легко згадає купу подібних дрібниць, кожна з яких зможе стати каталізатором об’єднання пересічних громадян, яке в перспективі здатне буде зрушити гори! Не соромтеся - пишіть про свої навіть невеличкі “історії успіху” в інтернеті! І про помилки - можливо, хтось більш активний, але не дуже креативний “ухопиться” за вашу ідею, і у нього вийде краще!

Лише такі “стихійні” об’єднання пересічних громадян здатні висунути зі своїх лав нових неформальних лідерів, яким довірятимуть спершу члени їхніх груп, а згодом, якщо будуть підстави для довіри - і члени інших груп, які неодмінно контактуватимуть одна з одною на грунті якихось спільних дій.

Тільки такі групи шляхом “мозкового штурму” здатні сформулювати економічні, соціальні, а в перспективі - і політичні вимоги, які матимуть шанс “прозвучати” на загальноукраїнському рівні, з вуст лідерів, які неодмінно з’являться внаслідок подібної “живої творчості мас”!
Отже, дудки - геть! Дайош КОНКРЕТНІ СПРАВИ! Хоч маленькі, але СПРАВЖНІ!

Тетяна Монтян

Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments