?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Перш за все, я змушений публічно вибачитися за упереджене ставлення до збору і поширення інформації. Такою є рекомендація Комісії з журналістської етики, яку я обіцяв виконати з поваги до Етичного кодексу українського журналіста і авторитету цієї поважної інституції. Я беру до відома оголошений мені членами комісії “громадський осуд”, хоча не думаю, що справді заслужив його.

Я визнаю, що був упередженим при підготовці матеріалу про Едуарда Багірова. Водночас, на мою думку, Етичний кодекс українського журналіста і не вимагає від журналіста неупередженості. Не можна бути неупередженим, коли ти пишеш про суспільно важливу тему зі знанням цієї теми і розумінням її суспільної важливості; якщо пишеш публіцистичний матеріал, а не новинну замітку.

У своєму рішенні Комісія з журналістської етики посилається на ст. 6, 9, 10 Етичного кодексу українського журналіста. Я переконаний, що не порушував вимог цих статей. Поважаючи право громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події та подаючи збалансовано точки зору опонентів, я зустрівся з Багіровим Е. С. на наступний день після публікації статті, зафіксував його точку зору на диктофон і розмістив в інтернет-виданнях запис його коментарів тривалістю близко 3-х годин поряд з опублікованою критичною статтею. Тому не відповідає дійсності твердження Комісії, нібито “автор публікації Ю.Шеляженко не зустрічався з Е.Багіровим, як зі стороною, яку критикує ”. На мою думку, в даній ситуації я доклав всіх зусиль для того, щоб збалансувати точки зору. Також, на мою думку, у статті я чітко відокремив факти, судження і припущення.

Не відповідає дійсності заява Комісії про те, начебто я “не перевіряв інформацію, що була надана явно упередженою щодо Е.Багірова особою”: інформація, викладена в статті, насправді була перевірена шляхом аналізу документів, а також шляхом опитування інформованих осіб.

На жаль, мені не дали можливості дати письмові пояснення Комісії чи виступити перед членами комісії, мене навіть не запросили на засідання – зі мною зустрічався один Єгор Соболєв. Мені навіть не дали можливості ознайомитись з копією скарги Багірова всупереч ст. 9 Закону України “Про інформацію” (“Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України”), Комісія навіть не відповіла на лист з проханням надати копію зазначеної скарги, надісланий 4 листопада 2008 року.

Я переконаний: рішення комісії несправедливе і не відповідає Кодексу етики українського журналіста, на вимогах якого мають грунтуватися всі рішення комісії. Неправдиве твердження у рішенні Комісії щодо того, нібито я не зустрічався з Багіровим Е.С., прийняття рішення без належного вислуховування однієї з зацікавлених сторін, висунення нічим не обгрунтованої вимоги “неупередженості”, що не передбачена Етичним кодексом – все це свідчить про глибоку кризу і невідповідність вимогам часу такого важливого для журналістського середовища органу самоорганізації, як Комісія з журналістської етики. Сподіваюся, що Комісія матиме сміливість відкрито і гласно переглянути своє несправедливе рішення, запросивши на розгляд всі зацікавлені сторони і давши слово кожному.

UPD. Дякую Телекритиці за об'єктивність.

Comments

( 8 коментарів — Прокоментувати )
(Анонімно)
29 грудень 2008 16:36 (UTC)
Щодо рішення комісії з журналістської етики
А що ж ти, підар паскудний, коли та комісія інших журналістів знищувала, підтримував комісію? А журналісти такими самим словами, як ото ти зараз, відповідали. А ти ж нє, свою пику брудну совав. де собака свою пуцюрину не сує. Ото і маєш, стерво, наслідок.
sheliazhenko
29 грудень 2008 17:35 (UTC)
Бо йшлося, анонім вонючий, справді про журналістську етику. У мене були ілюзії, що Комісія має досить досвіду, виваженості й авторитету, щоб вирішувати етичні питання. У такого задротного брехла, як ти, ілюзій нема і не може бути, а нормальні люди мріють, сподіваються на краще і т.п.
(Анонімно)
08 січень 2009 14:32 (UTC)
Шеляженко, ти давно з психушки? Ілюзія і мрія - то різні речі. Якщо у журналіста є ілюзії, то йому не місце в журналістиці. Бовдур, не ганьби хоч сам себе.
sheliazhenko
08 січень 2009 17:16 (UTC)
Журналіст - не ангел і не бог, а грішна людина. Тому він може випадково помилятись, може у якійсь ситуації бути останнім дурнем згідно принципу Адамса. Може навіть свідомо робити ганебне паскудство, як робиш ти, нудний анонімний клаводрочер, і трястись від страху, що хтось проб'є твій ріалнейм або начальство побачить, чим ти маєшся на робочому місці, скоротить твою посаду штатного пустого місця та вижене без подачкі на пропітаніє. В будь-якому разі, оце все вонюче лайно - твої ілюзії щодо того, ніби кожен журналюга має бути такою, як ти, цинічною потворою, анонімно блюватись словесними нечистотами в чужих блогах і плювати на людяність та етику. Ти подумай, як очистити авгієві стайні в своїй душі, тоді й поговоримо.
(Анонімно)
16 січень 2009 17:18 (UTC)
Прочитай, що ти, Шеляженко, написав! Точно тобі кажу - тебе зарано виписали з дурдому! У тебе ж все побудовано на "блювати", "нечистоти", "дрочити". Ти, певно, переживаєшьще й досі, як на тебе відро гімна вилили біля університету, ге?
sheliazhenko
17 січень 2009 14:27 (UTC)
Ти чого сюди приперся? Всякі тупізми варнякати?
Або кажи щось по суті, або йди геть, хам неоковирний.
(Анонімно)
20 січень 2009 18:39 (UTC)
Кажу по суті - хуйло ти шеляженко підарастічне! Хуйлом був, хуйло є, хуйло їси і хуйлом помреш!
(Анонімно)
21 січень 2009 16:35 (UTC)
Молодец!

Почитай это:

Награды и герои или Что узнала страна о "светоче независимой журналистики"
http://old.kv.com.ua/index.php?rub=8&number_old=2908

Награда нашла героя
http://old.kv.com.ua/index.php?rub=8&number_old=2905

Скромное обаяние лауреата
http://old.kv.com.ua/index.php?rub=8&number_old=2906
( 8 коментарів — Прокоментувати )