Юрій Шеляженко (sheliazhenko) wrote,
Юрій Шеляженко
sheliazhenko

Щодо рішення комісії з журналістської етики

Перш за все, я змушений публічно вибачитися за упереджене ставлення до збору і поширення інформації. Такою є рекомендація Комісії з журналістської етики, яку я обіцяв виконати з поваги до Етичного кодексу українського журналіста і авторитету цієї поважної інституції. Я беру до відома оголошений мені членами комісії “громадський осуд”, хоча не думаю, що справді заслужив його.

Я визнаю, що був упередженим при підготовці матеріалу про Едуарда Багірова. Водночас, на мою думку, Етичний кодекс українського журналіста і не вимагає від журналіста неупередженості. Не можна бути неупередженим, коли ти пишеш про суспільно важливу тему зі знанням цієї теми і розумінням її суспільної важливості; якщо пишеш публіцистичний матеріал, а не новинну замітку.

У своєму рішенні Комісія з журналістської етики посилається на ст. 6, 9, 10 Етичного кодексу українського журналіста. Я переконаний, що не порушував вимог цих статей. Поважаючи право громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події та подаючи збалансовано точки зору опонентів, я зустрівся з Багіровим Е. С. на наступний день після публікації статті, зафіксував його точку зору на диктофон і розмістив в інтернет-виданнях запис його коментарів тривалістю близко 3-х годин поряд з опублікованою критичною статтею. Тому не відповідає дійсності твердження Комісії, нібито “автор публікації Ю.Шеляженко не зустрічався з Е.Багіровим, як зі стороною, яку критикує ”. На мою думку, в даній ситуації я доклав всіх зусиль для того, щоб збалансувати точки зору. Також, на мою думку, у статті я чітко відокремив факти, судження і припущення.

Не відповідає дійсності заява Комісії про те, начебто я “не перевіряв інформацію, що була надана явно упередженою щодо Е.Багірова особою”: інформація, викладена в статті, насправді була перевірена шляхом аналізу документів, а також шляхом опитування інформованих осіб.

На жаль, мені не дали можливості дати письмові пояснення Комісії чи виступити перед членами комісії, мене навіть не запросили на засідання – зі мною зустрічався один Єгор Соболєв. Мені навіть не дали можливості ознайомитись з копією скарги Багірова всупереч ст. 9 Закону України “Про інформацію” (“Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України”), Комісія навіть не відповіла на лист з проханням надати копію зазначеної скарги, надісланий 4 листопада 2008 року.

Я переконаний: рішення комісії несправедливе і не відповідає Кодексу етики українського журналіста, на вимогах якого мають грунтуватися всі рішення комісії. Неправдиве твердження у рішенні Комісії щодо того, нібито я не зустрічався з Багіровим Е.С., прийняття рішення без належного вислуховування однієї з зацікавлених сторін, висунення нічим не обгрунтованої вимоги “неупередженості”, що не передбачена Етичним кодексом – все це свідчить про глибоку кризу і невідповідність вимогам часу такого важливого для журналістського середовища органу самоорганізації, як Комісія з журналістської етики. Сподіваюся, що Комісія матиме сміливість відкрито і гласно переглянути своє несправедливе рішення, запросивши на розгляд всі зацікавлені сторони і давши слово кожному.

UPD. Дякую Телекритиці за об'єктивність.
Tags: Журналистика в Теннеси
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 8 comments