?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Прес-реліз.



3 БЕРЕЗНЯ 2010 РОКУ о 9:30 в Печерському районному суді м. Києва (вул. Хрещатик, 42-А, каб. № 21, суддя Козлов Р. Ю.) відбудеться попереднє судове засідання за позовом Шеляженка Юрія Вадимовича до «Комісії з журналістської етики» про захист честі, гідності та відкликання документа, який містить недостовірну інформацію.

Позовна заява та інші пов’язані документи опубліковані у блозі позивача за адресою:

http://sheliazhenko.livejournal.com/174333.html

Своїм «рішенням» «Про упередженість журналіста» за скаргою Едуарда Багірова на критичну статтю «Правозащитный Хлестаков надувает простаков», опубліковану мною на сайті «Народна правда» у 2008 році, «комісія» розтоптала моє право на вільне вираження своїх поглядів та переконань, гарантоване статтею 34 Конституції України. В позовній заяві я вимагаю відкликати це «рішення» та заборонити протиправну діяльність «комісії».

В процесі прийняття рішення і протягом наступного року «Комісія з журналістської етики» неодноразово порушувала власні задекларовані принципи роботи, а також Закон України «Про звернення громадян», оскільки я не отримав відповіді на жодну з моїх скарг про порушення «комісією» моїх прав, направлених поштою. Мене не ознайомили зі скаргою пана Багірова, не дали можливість заперечити проти висунутих звинувачень, а також не запросили на засідання, де ухвалювалось рішення, а в самому рішенні оприлюднено неправдиву інформацію про те, що я нібито не зустрічався з Багіровим як об'єктом критики. Оголошений мені «громадський осуд» я розцінюю як комічні пережитки совєцьких методів розправи над інакомислячими, які практикує визначний діяч комуністичного агітпропу Володимир Мостовий ( http://bit.ly/6tSBHq ).

Я більш ніж рік очікував перегляду «комісією» абсурдного і несправедливого рішення стосовно мене. Однак нині бачу, що «Комісія з журналістської етики» все частіше перетворюється у знаряддя боротьби нечистих на руку політиків та інших публічних осіб проти свободи слова і критики з боку чесних журналістів. В такій ситуації мовчання, терпіння, бездіяльність є потуранням неприхованому злу.

Тому я вважатиму своїм громадянським обов'язком й надалі захищати честь та гідність кожного з журналістів від необгрунтованих звинувачень в порушенні етичних принципів. Незважаючи на імена поважних людей, які дали себе втягнути у цю сумнівну «комісію» та використати свої імена для поширення таких звинувачень. У мудрій книжці Володимира Дудінцева "Білі одежі" правильно сказано, що зло іноді б'є своїх жертв з високого берегу, з позицій моралі та етики. Цьому можна і треба протистояти.

UPD. http://blogs.telekritika.ua/?id=1299