Юрій Шеляженко (sheliazhenko) wrote,
Юрій Шеляженко
sheliazhenko

Досконалий початок



Я отримав у подарунок всесвіт на чистому аркуші паперу. От білий аркуш, досконалий початок усього сущого. Буття є чистий аркуш. Повірте, на ньому все, що було, є і буде; на ньому також все, що було, є і буде у небутті.

От чистий аркуш, чистота якого містить в собі досконалий початок добра.

От чистий аркуш, чистота якого наповнена душею.

От чистий аркуш, межі якого я поважаю, але не малюю.

Де межа між небуттям і буттям, добром і злом, мною і всесвітом? Що є – того нема, бо з того, чого нема, твориться те, що є.

Я є всесвіт. Я є добро.

Я бачу різні межі на чистому аркуші, але аркуш залишається досконало чистим та містить усе без меж.

Всі межі умовні на початку досконалості.

Сенс досконалого початку не у межах; сенс досконалого початку – у його безмежності.

Я легко знаходжу на чистому аркуші все відчутне і мислиме, відоме і невідоме, моє і чуже. Цей білий аркуш зображує все – без виключень.

Я люблю його всупереч страху та озлобленню.

Я розумію його всупереч безумству.

Я ціную його всупереч бажанням.

Я творю його своєю доброю волею.

Я вірую: цей аркуш досконалий, бо він не має меж.

От точка – буття без душі, суцільний кордон досконалості. Можеш не зображувати точку, але не забувай, що вона тут. Наділи точку душею, і вона стане колом.

От коло. Відчуваєш границі? Вір, що почуття недосконалі. Мислиш границі? Вір, що думки недосконалі. Шлях до істини на чистому аркуші без меж, де кожна мить – досконалий початок, а кожен початок – дотик душі, що прагне добра.

От кола, що перетинаються – мереживо меж, перетини істин; улюблені кола, відчутні та мислимі кола; всі різні кола, всі рівні кола; їх перетин заворожує, та навіщо шукати сенс перетину, якщо чистий аркуш досконаліший, коли чистий?

От дотичні кола; я торкаюся душею буття і бачу в ньому своє віддзеркалення. З одушевлення починається нескінченність. Та чи треба малювати дотичні кола, якщо я володію нескінченністю на досконалому чистому аркуші?

Я знаю, як зобразити істину: от коло, всередині – істина, і зовні – істина.

Коло – це я; або ти, або ми, або ніхто – нема різниці.

Я межа істини, але всі межі умовні. Тому я воістину чистий аркуш.

Коло на чистому аркуші допомагає знайти істину в собі та навколо, але чистий аркуш досконаліший, коли він чистий. Повір, не обов'язково малювати коло чи точку: межі досконалості, навіть не намальовані, завжди були, є і будуть на чистому аркуші.

Я знаю, як зобразити душу: от коло всередині кола. Це межа добра всередині мене, але всі межі – умовність. Тому добро воістину чистий аркуш, а разом з ним і душа як уособлення добра. Повір, не обов'язково малювати душу: на чистому досконалому аркуші і так видно, що істинна людина є душею.

Я знаю, як зобразити Бога: от коло всередині кола всередині кола. Це джерело душі, уособлення досконалості, творець істини. Бог завжди зі мною на досконалому чистому аркуші буття. Не обов'язково малювати Бога, щоб побачити його і спілкуватись з ним. Всі межі є умовністю. Легко знайти Бога на досконалому чистому аркуші буття.

Намальований я чи ні, цей аркуш немислимий без мене. Намальована душа чи ні, цей аркуш немислимий без душі. Намальований Бог чи ні, цей аркуш немислимий без Бога. Бачу я досконалий початок чи ні, цей аркуш завжди переді мною, всередині мене, всюди. Цей аркуш, справді, є досконалим початком усього, бо все і ніщо немислиме поза досконалим початком.

Досконалий початок містить в собі кінець, але не має кінця, бо кінець є межа, а досконалий початок не має меж.

Кожен кінець – це початок. Все є початком. Все починається з душі.

Я творю добро, прагнучи досконалості в усьому, і завжди починаю з чистого листка. Досконалий початок – все моє життя.
Tags: Человек превыше всего
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments