Все життя безумне (Люб. 11)

Посміхнись! (Симв. 17)

Не можна нехтувати чужими фантазіями (Діал. 24)

Матеріалізм корисний для пізнання та удосконалення недосконалого матеріального світу, для примноження добробуту. Однак не можна принижувати душу за ознакою нематеріальності, це зло, а матеріалісти декларують первинність матерії і тому схильні до цього зла. Хоча Бог допомагає матеріалістам самовдосконалюватись за допомогою розуму,
раціонального мислення, їх сліпа довіра матеріальному світу відволікає
від прийняття доброї волі Бога. Священне писання каже про деяких
матеріалістів: зло може об’єднати двох чи більше людей, розчинити їх
особистості, отруїти їх душі жагою приниження. Матеріалісти схильні
вірити лише недосконалим відчуттям, жити заради недосконалих
почуттів, підміняючи людяність – буття душі – вторинними
біологічними та соціальними ознаками людського життя. Вони
вважають, що про душу турбуються лише діти та наївні фантазери, що
дорослий не належить собі та не може мати якусь егоїстичну
індивідуальну душу. Але це – забобони, недосконалості
матеріалістичного світогляду, що послаблюють зв’язок досконалої душі
матеріаліста з недосконалою свідомістю, захопленою спогляданням
матерії. Душа уособлює добру волю, розум; суть людяності смішно
шукати в бездушних тілах та їх натовпах, керованих почуттями та
інстинктами, бо душа важливіша за все

Діал. 52

Дійсно, тварин теж можна одушевляти силою віри людини (Гарм. 7, Люд. 1.2)

Якщо Вам справді цікаве "жівотноводство" - цитуйте. Обговоримо.

Спасибо, Капитан Очевидность!