Люди рідко аналізують свої почуття до влади та багатства. Між тим одні закохані у золото і славу до нестями, а другі масово ненавидять перших.
Буває, що людина заздрить іншим за те, що у них є, і принижує себе за те, чого у неї нема (Діал. 48). Це зло (Діал. 43-44).
І ненависть, і безрозсудна любов – це безумство (Люб. 10; Діал. 66).
Чому одна думка про владу та багатство перетворює багатьох на безумців?
Жило-було на світі багатодітне сімейство: батьки та купа дітей.
Старша сестра дуже любила отримувати подарунки і вчити молодших дітей уму-розуму, переважно, покрикуючи на них. Батькам вона подобалась. Їй давали все, що вона хотіла, все дозволяли, тому вона виросла жадібною, агресивною, стала базарною торговкою, і її неодноразово штрафували за спроби збувати покупцям явно некондиційні товари. Вона була нещасливою.
Молодший брат ненавидів старшу сестру за жадібність та претензії бути головною, постійно робив їй дрібні капості та лаявся. Батькам це дуже не подобалось. Молодшого брата постійно карали за погану поведінку, а він чинив завжди навпаки батьківським порадам. Він примкнув до банди підлітків, одразу після повноліття загремів у тюрму, вийшов, влаштувався на роботу на будівництво і дослужився до бригадира. Вище не пішов. Начальство його постійно штрафувало за недоробки і поганий характер. Він був нещасливим.
Інші брати та сестри групувалися навколо цих двох, залежно від ставлення до них батьків. Прихильники старшої сестри так її любили, що дозволяли на себе кричати, а прихильники молодшого брата так його любили, що постійно брали на себе вину за його витівки і несли за нього покарання. Всі вони були нещасливими.
Лише одне дитя не звертало уваги, як до нього ставляться інші, старанно здобувало знання та життєвий досвід та завжди допомагало усім вирішувати їх проблеми, окрім тих, які виникали з постійно тліючого конфлікту. Це дитя виросло, заснувало успішну фірму і стало відомим та впливовим благодійником. І пізнало щастя.
Ця притча вчить, що щастя є продуктом розвитку (Симв. 46). З почуттів цикл розвитку життя лише починається (Креат. 22), почуття допомагають діяти (Креат. 23) та соціалізуватися (Креат. 24), однак, чіпляючись за почуття, не можна піднятись вище третього етапу циклу розвитку.
Перейти до четвертого етапу, мудрості, допомагає лише вдосконалення світогляду (Креат. 25), а це означає – очищення від недосконалих почуттів (Дос. 25), зокрема, ненависті та безрозсудної любові.
От погляд на владу і багатство, не затьмарений почуттями.
Багатство дозволяє задовольняти потреби або досягати мети в співпраці з людьми; таким чином, багатство характеризує другий етап розвитку спільнот (Креат. 31) і допомагає людині перейти від другого до третього етапу в циклі розвитку людини (Креат. 23-24).
Влада дозволяє поширювати і закріплювати схеми співпраці людей, перетворювати ці схеми на інституції спільнот; таким чином, влада допомагає спільноті перейти від другого до третього етапу розвитку (Креат. 31-32) і повною мірою реалізує третій етап розвитку людини (Креат. 24).
Слід розуміти, що кожна людина і кожна спільнота у своєму циклічному розвитку проходить через етапи, коли прагнення влади та багатства веде до досконалості.
Слід також розуміти, що на подальшому шляху до досконалості прагнення влади та багатства стає пройденим етапом.
Цінуйте життя таким, яке воно є, всупереч бажанням (Дос. 18).
Зберігайте добру волю незалежно від почуттів, потреб та бажань – і влада та багатство будуть для вас інструментами розвитку, а не втіленням безумства.
Добра воля людини - це Божа воля (Бож. 32).