?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry



 

Читайте спочатку:

( ЧАСТИНА ПЕРША. Її знає і боїться половина міста. Дочка знахарки пішла торгувати. Ненаситна і невгамовна. Фальшиві візи. Хамство. )

( ЧАСТИНА ДРУГА. Приворожила закон. Наїзд на сина. Близьке знайомство з Олександром Ткаченком. Як Олександр Ткаченко нагрів український держбюджет на $ 70 000 000. Коханка Ткаченка. )

 
Заради шикарного життя в США
Пстраки обанкротили концентратно-дріжджовий комбінат

Віра Пстрак оселилася в Києві з сином Віталієм, а свою мати і малу дитину від третього шлюбу залишила в Чорткові. У 2000 році вона поїхала з Віталієм у США, начебто щоб той лікувався в Чиказькому медичному центрі при Ілінойському університеті. Насправді більшу частину часу Віталій вчився, розважався, просто жив за океаном. Можна здогадуватись, з доходів від якої кукурудзи фінансувалася ця сієста...

У 2001 році син Віри Пстрак поступає вчитися на престижний юридичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Для цього потрібна серйозна протекція: можна не сумніватись, когось в приймальній комісії було добряче підмазано кукурудзяною олією. На цей факультет поступають не заради знань. Тут діти “еліти” з владного олімпу знайомляться між собою і з’ясовують, хто крутіший, вчаться жити по тим “панятіям”, які в дорослому житті замінюватимуть цим законникам необов’язковий для виконання Закон.

Між тим рахунки за перебування Віталія з мамою в США акуратно зберігаються. 21 січня 2001 року Віра Пстрак змінює позовні вимоги у раніше поданому судовому позові до “Колиндянського КДК”, під вантажівку якої (не з вини водія!) мав нещастя попасти її син. Замість 27835 грн 88 коп матеріальної шкоди та 30 000 грн моральної шкоди Віра Пстрак вимагає від комбінату відшкодувати їй 103692 грн. матеріальної шкоди та 100 000 моральної шкоди – як обгрунтування цих космічних цифр, до справи додаються рахунки з-за океану. Суд задовольняє позовні вимоги частково, посилаючись на статтю 450 Цивільного кодексу України.

Обгрунтування нанесеної матеріальної шкоди cуд навіть не піддає сумніву, хоч це лише переклади з документів англійською мовою (не завірені нотаріусом!), в яких нема жодної печатки чи підписів офіційних осіб. Моральну шкоду, правда, зі 100 000 урізають до 30 000.

- Це судове рішення треба було оскаржити, бо така велика сума була для нас непосильною. Юристи кажуть мені, що ми обов’язково б виграли справу по апеляції: Віра Пстрак схопилася за надто великий шмат. Але тоді на нашому підприємстві були великі негаразди, і керівництво просто забуло про цей позов. – розповідає голова правління ВАТ “Колиндянський КДК” Йосип Євстафович Сцібан.

Рішення суду вступило в силу. Судові виконавці прийшли по “компенсацію” для Віри Пстрак і виявили, що на поточному рахунку комбінату таких грошей нема. Почався довгий і нудний бюрократичний процес, в результаті якого у березні 2006 року виконавча служба продала частину майна комбінату і погасила борг. Ефективність роботи підприємства негайно знизилася, зменшилась кількість робочих місць. А Віра Пстрак тим часом повертала з цього “доходу” борги найбільш настирливим кредиторам...

Тим часом в червні 2005 року Віталій Пстрак подає ще один позов до ВАТ “Колиндянський КДК”, в якому вимагає від підприємства компенсувати йому матеріальні збитки на суму 320487,55 грн та моральні збитки на суму... 1 мільйон гривень! Додаток до позову – нові заокеанські рахунки. А 27 вересня 2006 року Шевченківський районний суд столиці постановив задовольнити цей позов частково: замість мільйона гривень моральних збитків Віталію присудили 25 000. На рішення суду комбінат подає апеляцію, але Апеляційний суд м. Києва повернув її як неподану в зв’язку з... неправильним оформленням квитанції про сплату держмита! В результаті цього анекдотичного нехлюйства юристів, найнятих комбінатом, Шевченківський райсуд видав виконавчий лист на стягнення з ВАТ “Колиндянський КДК” 302941,55 грн, і з травня цього року майно комбінату арештовано, а виробництво зупинено. Врятувати підприємство може тепер тільки Верховний Суд, що відкрив касаційне провадження по цій справі.

Ситуація схожа на банальне рейдерство, поширене в цих краях. Наприклад, в кінці серпня 2007 року, за тиждень до мого візиту в Чортків, хтось почав скуповувати акції тутешньої швейної фабрики у робітників. Звичайна річ, хоче зібрати контрольний пакет.

Так само комусь дуже вигідно, щоб майно комбінату було продано судовими виконавцями по балансовій вартості – це близько 2,5 млн грн. Невідомий, на разі, бізнесмен майже надурняк забере собі перспективне виробництво, 9 гектар землі, а Віталій Пстрак отримає від нього “свої” шістдесять з гаком тисяч “зелених”. В області додасться ще 60 безробітних. Сім’ї працівників недоотримають доходів 240 тисяч гривень на рік, пенсійний фонд надходжень 127 тисяч гривень на рік, держава недоотримає податків 187 тисяч гривень на рік. І це все через одну потерпілу людину, яка стала інвалідом 2 групи і вже один раз відшкодувала собі заподіяну шкоду. Чи треба казати, що така оборудка можлива тільки за наявності дуже серйозного політично-юридичного “даху” (іншими словами, “волохатої лапи”) в Києві?

Довідка. ВАТ „Колиндянський концентратно-дріжджовий комбінат” (торгова марка “Колиндянські продукти”) - підприємство, яке спеціалізується по випуску харчових концентратів різноманітного асортименту. Це супи та каші в пакетах та брикетах від 90 до 200 грам, киселі і креми по 150-200 грам, крупи не потребуючі варіння від 400-500 грам, приправи до рибної юшки по 120 грам. Вся продукція виготовляється тільки з натуральних компонентів.
Площа земельної ділянки комбінату складає 8.8 га, виробнича площа 4018 м2 , допоміжна –2860 м2. Зараз на підприємстві працює 65 чоловік.
Підприємство засноване наприкінці 19 століття поміщиком Людвігом Городоцьким, який побудував дріжджову фабрику.
Нинішню назву здобув у 1960 році. На підприємстві працювало 950 чоловік , які випускали 112 видів продукції, 37 тисяч тон продукції в рік. Продукція комбінату поставлялась в усі бакалії України та Міністерство оборони СРСР.
У грудні 1994 року комбінат змінив форму власності на ВАТ. Почався спад виробництва. Найбільш кризовими для комбінату були 1998-1999 роки, виробництво було на грані зупинки, закрили дріжджовий цех через аварійність будівлі. У 1998 році було випущено 12 тон харчових концентратів, 101 тонна дріжджів. у 1999 році - 154 тон харчових концентратів, 12 тон дріжджів.
З 2000 року виробництво продукції щороку зростає, покращується фінансове становище. У 2004 році вироблено 809 тон харчових концентратів, товарна продукція склала 2683 тисячі гривень, у 2005 році - 532 тон харчових концентратів на 2248 тисяч гривень, у 2006 році - 846 тон, на 3018 тисячі гривень. Продукція комбінату має державні нагороди, неодноразово експонувалася на виставках.

Земельна афера

Коханим жінкам прийнято дарувати подарунки. Якщо пересічний бізнесмен в таких випадках купляє золото і діаманти, то державний діяч може подарувати те, що належить не зовсім йому – а, скажімо, народу. Втім, коли знаєш всі входи і виходи, це неважливо.

А Олександр Ткаченко знав всі ходи і виходи в Київській міській державній адміністрації. І це така ж суща правда, як і те, що підконтрольна йому в той час “газета захисту селян” Сільські Вісті протягом 1999 року регулярно публікувала панегірики Олександру Олександровичу Омельченку, мерові та забудовнику Києва. Тож отримати якусь земельну ділянку було для нього сущею дрібницею.

А Віра Пстрак якраз виявила намір розбудувати собі садибу в Києві. Або й хмарочос звести. Бо своїх планів вона до кінця нікому не розповідає. Так чи інакше, але поклопотав “кукурузник” у мерії, поворочав, підмастив потрібні важелі бюрократичної машини, і от – будь ласка: 23.05.2005 Віра Пстрак начебто отримала кадастрову справу на земельну ділянку по вул. Бориславській, 55.

Щоправда, у ділянки виявилася прикра “особливість”. Там вже не перший десяток років стоять 7 гаражів, в яких місцеві мешканці ховають свої автівки. Ясна річ, ці гаражі в Генеральному плані Києва не значилися, як і купа дитячих та спортивних майданчиків, які в той час масово приносилися в жертву на олтар хаотичної забудови.

Заявивши, що гаражі стоять на ділянці незаконно (тим часом власники гаражів були впевнені, що незаконним якраз є землевиділення для пані Пстрак), вона почала “викурювати” їх. Спочатку просто погрожувала, потім “пригнала” трактор, але люди не пускали машину до своїх гаражів. Нарешті Віра Пстрак не вигадала нічого кращого, ніж обнести ділянку парканом разом з гаражами і поставити свою охорону.

Як стверджує Віра Пстрак, 30 серпня 2005 року близько 13:00 на “її ділянку” приїхали два мікроавтобуси із написом „Форум порятунку Києва” (до речі, ця організація заперечує свою причетність до інциденту), звідки вибігло “близько 20 чоловік”, які поламали паркан, примудрилися вкрасти у неї щебінь, два ящики цвяхів та інші будматеріали. На прес-конференцію з цього приводу, проведену 24.10.2006 (за рік після інциденту!), Віра Пстрак явилася з цілим натовпом адвокатів: очевидно, новими друзями її сина-“юриста”.

Минуло два роки, і раптом серед давніх нападників Віра Пстрак 1 серпня 2007 року “впізнала” одного – Вадима Гладчука.

Чому чортківська відьма звела наклеп на журналіста

Вадим Гладчук, журналіст і громадський діяч, більше року веде боротьбу проти казнокрадства у сфері д е р ж а в н и х з а к у п і в е л ь. Схема розкрадання бюджетних коштів проста: шахраї лобіювали зміни законодавства, які примушують розпорядників бюджетних коштів та бізнесменів платити їм “долю” від всіх д е р ж а в н и х з а к у п і в е л ь (2-3% від 150 млрд. грн. на рік), та платять окремим народним депутатам і цілим фракціям за те, щоб вони не дозволяли розвалити шахрайську схему.

Головне контрольно-ревізійне управління України виявило, що внаслідок недосконалості законодавства у сфері д е р ж з а к у п і в е л ь бюджет тільки за перше півріччя 2007 року втратив близько 930 млн. гривень. Реальна сума збитків для держави є в десятки разів більшою, бо недоліки, на які вказує ГоловКРУ, існують з 2002 року.

Олександр Ткаченко є почесним президентом Т е н д е р н о ї п а л а т и України, яка є видимою і легальною частиною корупційного айсберга.

В липні Гладчук спробував зафіксувати на фото зустріч пана Ткаченка з одним із розробників схеми крадіжки бюджетних міліардів, але невідомі особи вибили у нього з рук фотоапарат. Тоді Гладчук подав скаргу до Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві на дії народного депутата V скликання Олександра Ткаченка, який, за словами Гладчука, нібито “погрожував” йому порушенням кримінальної справи та арештом за пікетування Т е н д е р н о ї п а л а т и України.

І от за зверненням Віри Пстрак міліція негайно відкриває проти Гладчука обіцяну її коханцем кримінальну справу. “Сказано-зроблено!”.

Гладчука запросили проїхати в міліцейський відділок, а потім закрили в камері з бомжами. Вся пікантність ситуації в тому, що 30 серпня 2005 року о 13-00, коли Гладчук за версією Віри Пстрак начебто крав у неї цвяхи, він насправді при десятках свідків та під телекамерами проводив пікетування Секретаріату Президента проти введення 7% виборчого бар’єру. Не згодний з арештом, Гладчук оголошує голодування.

30 серпня 2007 року Солом’янський районний суд м. Києва відмінив постанову слідчого Дьордяй (який, за словами матері активіста Раїси Гладчук, в її присутності погрожував Гладчуку посадити його за ці цвяхи на 6 років) про притягнення Гладчука в якості обвинуваченого у кримінальній справі, а Віру Пстрак визнав незаконною забудовницею.

“Під час проведення перевірки було встановлено, що у Головному управлінні земельних ресурсів не зареєстровано документів, що посвідчують право власності чи користування земельними ділянками, на яких розташовані гаражі на вул. Бориславській, 55 в м. Києві, тобто із матеріалів, на підставі яких була порушена кримінальна справа, вбачається, що Пстрак В. Є. самовільно зайняла вказану земельну ділянку, а члени “Форуму порятунку Києва”, куди входить Гладчук В.Ф., діяли з метою звільнення вказаної земельної ділянки Пстрак В. Є., а не з метою відкритого викрадення майна Пстрак В.Є., а тому в діях Гладчука В.Ф. відсутній склад злочину, передбачений ст.. 186 ч 2 КК України”. - було написано у вердикті судді Скорик.

Вадим Гладчук після 16 діб голодування кілька тижнів лікується в палаті інтенсивної терапії лікарні № 5: у нього гострий панкреатит і проблеми з серцем. Тому на судовому засіданні він не зміг бути присутнім.

7 свідків чекали за дверима залу засідань, щоб підтвердити, що 30 серпня 2005 року Вадим Гладчук о 13 годині знаходився на вул. Банковій, боровся за правду, а не крав ящик цвяхів з гаража наклепниці Віри Пстрак на вул. Бориславській, 55, як вона заявила слідчому. Але суддя за пропозицією прокурора Процишина вирішив свідків не заслуховувати. Тим більше, що сама наклепниця на суд не з’явилася.

- Я не є членом “Форуму порятунку Києва” і не був навіть близько до тих цвяхів. Тому для мене виявилась несподіваною така постановка питання,- каже Вадим Гладчук,- Проте я радий, що суд зрозумів абсурдність і замовний характер відкритої проти мене сфабрикованої кримінальної справи хоча б на підставі протиріч у зібраних слідством матеріалах. Бо якщо з них “вбачається”, що я член Форуму порятунку Києва, між тим як це не відповідає дійсності, то там може “вбачатись” ще десь між строками, що я вбив Джона Кеннеді. Поки я сидів в камері з бомжами і туберкульозниками, один з яких в цей час відгриз собі два пальці, аби тільки припинити тортури міліціонерів, які намагалися “повісити” на нього вбивство, слідчий Дьордяй зібрав на мене три томи більш ніж на 500 сторінок “доказів”. Але весь цей компромат в суді рухнув під дією елементарної логіки за п’ять хвилин, і моїм адвокатам навіть не знадобилося ознайомлюватись із зібраними слідством “доказами”, які, до речі, принесли судді за три хвилини до початку засідання!

Окрім самозахоплення землі, рейдерської атаки на “Колиндянський КДК” та наклепів на опозиційного журналіста Вадима Гладчука Віра Пстрак після переїзду в Київ за старою звичкою ще й попалася на банальному шахрайстві. 4 грудня 2006 року слідчий Дьордяй, що потім так браво посадив Гладчука в СІЗО і мало не довів його до смерті, порушив кримінальну справу проти такої собі Петрак Віри Євгенівни за скаргою Ірини Шепотинник. Петрак виявилася... тією ж самою Пстрак! Під “трохи зміненим” прізвищем вона позичила грошей і не хотіла повертати. Не встигло початися слідство, “волохата лапа” виручає Віру Пстрак від караючого меча Феміди: вже 12 грудня слідчий Дьордяй власноруч пише відмовний матеріал і закриває кримінальну справу. Він добре послужив волохатій лапі, за що отримав нове відповідальне завдання: посадити критика тендерної мафії Вадима Гладчука.



Але рано чи пізно настане час, коли на такі волохаті лапи буде надягнуто наручники. І тоді вони ще довго згадуватимуть у в’язниці, відсиджуючи солідний строк: як крали з бюджету мільярди, як брехали, як розповсюджували фальшивки і як сміялися над людьми, відпочиваючи з курвами на курортах... Крадене щастя завжди приносить злодію великі неприємності.

* * *



Гладчук важко переніс 16-денне голодування

Біографічна довідка. Гладчук Вадим Федорович народився 9 лютого 1975 року в Києві.
Громадянин України. Не одружений. Позапартійний. Судимості відсутні.
Здобув медичну і вищу економічну освіту, в 1994-1996 рр працював на швидкий медичній допомозі.
З 1997 року помічник-консультант кількох народних депутатів України, з 2000 по 2002 рік - помічник-референт депутата Київської міської ради. Спеціалізувався на питаннях соціального захисту киян, молодих громадян України.
Засновник Всеукраїнського молодіжного об‘єднання “Молодь - надія України”. У 1997-2005 роках ця організація провела громадянську кампанію за збереження студентських пільг і скасування загального військового обов‘язку, проти підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги у Києві, зростання цін на проїзд в громадському транспорті. У 2002 та 2006 рр безуспішно балотувався на посаду Київського міського голови.
З 2000 р - парламентський журналіст. У 2000-2001 рр випускає телепрограму “Молодь - надія України”. Нині редактор газети “Молодіжні Хроніки”, сайту “Громадянський спротив України” (www.sprotiv.org).

Comments

( 19 коментарів — Прокоментувати )
(Анонімно)
17 вересень 2007 21:11 (UTC)
Подивись
http://blogs.mail.ru/mail/polepravdy/5715CFC467B737A1.html
(Анонімно)
22 вересень 2007 23:10 (UTC)
Мда! Нафлудил! Видел там «филькину грамоту» по поводу ст. 190 ККУ за заявлением
Шепотинник. А постановление о возбуждении уголовного дела есть? Или
постановление о признании в качестве подозреваемой этой Дамы? Есть
постановление о признании Шепотинник потерпевшей?
С тебя и так вся публика смеется, как с клоуна

Можна стверджувати, що за 16 днів Гладчук дуже змарнів,усунувся,( з фото видно) що
непогано харчують в каталажці.За такий термін голодування Гладчук мавби "сала"
трішки скинути...
А тут брехня! Це просто чорний піар...
Тай двоє людей ніби то дали свідчення, то 20 років тому клим непроплатила Петрак ,
то сосідці постукали випадково у двері , то почту розорила, то завод розбомбила... Де
Чортків, а де Київ, хто вона, а хто Ткаченко, і вже коханка? Містика, дурня..
Гладчук сам мітить бути почесним головою тендерної палати...
sheliazhenko
22 вересень 2007 23:10 (UTC)
От цікаво, чому в один день з'являється дюжина таких дурнуватих коментарів?
Тому що, нешановні аноніми, ви бачите - справа ваша нечесна, і боїтеся, що читачі мого щоденника вас розкусять.
Дарма сподіваєтесь. Навколо вас не дурні.
Будь ласка, не засмічуйте мій щоденник так інтенсивно, бо я відключу можливість анонімного окоментування, і Андрій Васейко припинить платити вам гроші за спам. Чули байку про кота, який за один день виловив всіх мишей в домі?

p.s. а повторень цієї дурнуватої байки про те, ніби Гладчук є віце-президентом тендерної мафії, я не потерплю більше. Будь-які подальші інсинуації на цю тему будуть витиратись. Для вас неодноразово повторено, що Гладчук не давав згоди на своє обрання, не має повноважень, не має посвідчення, не має зарплати віце-президента і взагалі лежав в лікарні, поки тендерні покидьки намагалися заплямувати його репутацію отим віце-президентством!!!
(Анонімно)
11 жовтень 2007 11:25 (UTC)
Анонімно - то не Пстрак?
Бо кому б ще так пекло щоразу вичитувати і свої 5 копійок вставляти. Я, як постороння людина, але таки з України, у жодному слові цього журналістського розслідування не сумніваюся. Коментувати особливо нема чого - таке на кожному кроці відбувається. А Анонім себе компрометує лише тим, що так завзято відгавкується.
(Анонімно)
23 вересень 2007 08:55 (UTC)
А твій журнал і є сплошним сміттям!
Одні байки, без жодного нормального доказу!
Срамота! Який же з тебе журналіст, коли усюди пінишся, а толку немає!
sheliazhenko
23 вересень 2007 19:00 (UTC)
:)
.
(Анонімно)
25 вересень 2007 18:48 (UTC)
Валя
Ух, нагнал...
(Анонімно)
29 вересень 2007 06:42 (UTC)
Re: Валя
Парламентский журналист и общественный активист Вадим Гладчук попросил политического убежища в США

Парламентский журналист, редактор Интернет - издания Sprotiv.org и общественный активист, лидер Всеукраинской молодежной организации «Молодежь – надежда Украины» Вадим Гладчук попросил политического убежища в Соединенных Штатах Америки. Как сообщает пресс-служба ВМО «Молодежь – надежда Украины» соответствующая просьба с задокументированными фактами политического преследования активиста и преследования за служебную деятельность Вадима Гладчука, как журналиста направлена в посольство США в Украине.

Как отмечает пресс-служба, Вадим Гладчук аргументировал свою просьбу длительным преследованием со стороны политиков и правоохранительных органов за его принципиальную позицию и борьбу с теневыми схемами и разворовыванием государственных средств в сфере государственных закупок.

«В частности, в качестве доказательств В.Гладчук предоставил американской стороне записи телефонных разговоров, в которых со стороны собеседников звучали угрозы в его адрес и требования снять информацию о коррупции в госзакупках с Интернет - изданий», отмечает пресс-служба. «Вадим Гладчук аргументирует свою просьбу также тем, что отдельные угрозы, высказанные собеседниками, были реализованы. В частности, в отношении Вадима Гладчука было возбуждено уголовное дело, впоследствии признанное судом безосновательным и закрытое. В ходе расследования дела Вадим Гладчук в нарушение целого ряда норм процессуального кодекса был арестован и более двух недель незаконно находился под арестом», отмечает пресс-служба.

«После освобождения общественного деятеля и парламентского журналиста в его адрес продолжают поступать угрозы и требования прекратить деятельность по борьбе со злоупотреблениями в сфере госзакупок. В частности, от лиц, на данный момент являющихся кандидатами в народные депутаты поступали требования прекратить деятельность сайта «Sprotiv.org», публиковавшего критические статьи относительно злоупотреблений, имевших место в сфере госзакупок. Задокументированные факты таких требований также были предоставлены американской стороне», отмечает пресс-служба.

«Учитывая то, что среди лиц, с которыми Вадим Гладчук непосредственно связывает свое преследование, имеются люди, которые, наверняка, будут избраны в парламент следующего созыва, в частности почетный президент Тендерной палаты Украины, один из лидеров Коммунистической партии Украины Александр Ткаченко, экс-вице-президент Тендерной палаты Украины, кандидат от Блока Юлии Тимошенко Антон Яценко, то есть эти люди на протяжении последующих пяти лет будут представлять законодательную власть, Вадим Гладчук имеет серьезные основания опасаться за то, что преследования его со стороны властей будут продолжаться», - отмечает пресс-служба.

«Косвенным подтверждением этому может служить тот факт, что на решение Соломенского суда Киева, закрывшего дело в отношении Вадима Гладчука прокуратура подала апелляцию», отмечает пресс-служба. «Исходя из этого Вадим Гладчук не видит возможности обеспечить собственную безопасность иначе, как попросив политического убежища в стране, известной своими демократическими принципами», говорится в сообщении пресс-службы.
http://www.sprotiv.org/?cat=news_hroniki&id=1190537820
(Анонімно)
03 жовтень 2007 07:42 (UTC)
Пстрак - "Кидала"
Пстрак особа відома. В 2001 році займалась візовими аферами, використовуючи зв"язки з турфірмою "Інтертур" та ін. "Кидала" людей, а міліція на звернення обдурених не реагувала. Збереглись деякі документи.
sheliazhenko
03 жовтень 2007 11:06 (UTC)
Re: Пстрак - "Кидала"
Буду Вам дуже вдячний, якщо вийдете на зв'язок і допоможете отримати копії цих документів.
8 (097) 317-93-26, Юрій Шеляженко.
(Анонімно)
03 листопад 2007 10:09 (UTC)
Чортківська відьма
Привіт, Юра. Прочитав твою статтю і стало якось непособі. Я сам родом з Чорткова, але вже більше 8 років проживаю в Києві. Твоя стаття для мене стала повною несподіванкою і жахом. Я дуже рідко буваю на батьківщині і зовсім не був у курсі таких подій. А виявилось, що серед обдурених навіть був мій сусід Ухач. Я спробую дізнатись у своїх родичів з Чорткова про цю жінку, може в когось щось залишилось на неї, чи зможуть щось додатково розповісти про її махінації. Мені просто шкода тих людей і водночас соромно за таких земляків. Обов'язково пиши, якщо щось більше дізнаєшся. А я, по можливості, теж попробую дізнатись більше від своїх. Щасти. Петро
(Анонімно)
25 листопад 2007 21:31 (UTC)
Andrij
Я негативно відношусь до Ткаченко, як до шахрая і зрозуміло майже вірю авторові цих статей. Але й Гладчук мені не зовсім подобається, бо не зрозуміло, хто його фінансує. Я не вірю в самостійність усіх цих молодіжних організацій.Він також(Гладчук) темна лошадка.
sheliazhenko
26 листопад 2007 00:09 (UTC)
:)
На питання "хто Вас фінансує" не захоче відповідати незнайомцеві дві третини українців.
Скоріш за все, окремі проекти Гладчука фінансують бізнесмени, зацікавлені у тих чи інших політичних змінах. Але й він не береться розкручувати якусь аморальну брехню. Тому у багатьох випадках я Гладчука підтримую. Перш ніж критикувати когось, взагалі варто краще придивитися до його діяльності.
(Анонімно)
28 листопад 2007 22:44 (UTC)
Re: Andrij
Андрію, Ви питання поставили так як колись ставив питання на плівках Мельниченко Кучма щодо Гонгадзе. Трагічно все закінчилося.

Гладчук колись хвалився що проведення одного його пікету "на захист демократії" обходиться у 50 грн. Купити ватмани, фарбу, намалювати плакати, подати заявку, розіслати анонси, надрукувати 50 листівок з вимогами та обдзвонити друзів та знайомих студентів.
Порахуйте самі :)
(Анонімно)
14 грудень 2007 17:43 (UTC)
Ткаченко як Ткаченко . Його судді уже підростають.
(Анонімно)
01 березень 2008 21:38 (UTC)
Вірю, що все те, що написано про Пстрак - правда. Просто в житті доводилось мати справу із схожою. Не виключено що і в Гладчука є певний інтерес, а не просто "голий" ентузіазм.
(Анонімно)
03 березень 2008 23:11 (UTC)
Не ту країну назвали Гондурасом!!!
(Анонімно)
16 травень 2008 17:03 (UTC)
v
(Анонімно)
29 березень 2009 18:15 (UTC)
У 2001 році син Віри Пстрак поступає вчитися на престижний юридичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка --------- Очередная выдумка (я сним учился 5 лет и точно знаю какой у него диплом и откуда) и таких перекрученных Фактов Много. --------- Статейка заказана и тех, кто их пишет понять можно, деньги.. но всем да воздастся. --------- А то, что они кидалы - да, согласен. Такие действия имели место в ихней жизни.
( 19 коментарів — Прокоментувати )