Юрій Шеляженко (sheliazhenko) wrote,
Юрій Шеляженко
sheliazhenko

Прочитаний кіберпростір

Білі поля тексту на екрані - як наркотик: пустельний пляж недосказаного, засипаний німими пісками маріхуани. Тишу не можна не любити: вона - це простір і свобода слова, блаженна безтурботність під ногами і пильна увага неба. Дивлячись в пустку, зустрічаєшся поглядом з Богом. Відбитки літер горять в очах, залишаються примарними ангелами тексту, навіть якщо відірвати погляд від дисплея. Повернись, дочитай! - кличуть. Все одно не читаєш літери, внутрішній погляд спрямований в пустку між строками.

Свобода? Яку б адресу не набрав у адресній строці - все одно підеш в... розтакий... інтернет.
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
    Help
  • 0 comments