Я - ГУМАНИСТ(см.). Что это значит? Если коротко, это моя личная вера в то, что Человек превыше всего, Человек имеет наивысшую ценность, и в мире нет ничего важнее Человека, тебя и меня. В этой вере есть универсальный моральный критерий: все, что возвышает Человека и утверждает его наивысшее значение - то Добро; все, что унижает Человека, заставляет его чувствовать себя бессильным и ничтожным - то Зло. Со Злом надо бороться. Человек победит Зло, верю в это.
Я засновник Релігійної громади сповідуючих Віру в Найвищу Цінність Людини. Я основатель Религиозной общины исповедующих Веру в Наивысшую Ценность Человека. I am founder of Religious Community of Believers in The Greatest Value of Human.
------
Хто я такий?
ШЕЛЯЖЕНКО ЮРІЙ ВАДИМОВИЧ.
Громадський та релігійний діяч, публіцист, філософ, літератор, видавець газети "Правдошукач" і журналу "Мораль".
Народився 2 лютого 1981 року в місті Києві. Мати - Гольчанська Людмила Миколаївна, економіст, працювала податковим інспектором. Батько - інженер, працював на заводі "Томак", захоплювався філософією.
Вчився у Гімназії № 56 (1987 - 1995 рр), Києво-Печерському ліцеї №171 "Лідер" (1995 - 1998 рр), Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (1998 - 2004 рр) за спеціальністю "математика". З 2010 р. навчається в Універсітеті економіки і права "Крок" за спеціальністю "правознавство".
У 1996-1998 - учасник математичного відділення Малої академії наук, неодноразовий переможець конкурсів наукових робіт.
У 1999-2000 рр. - видавець факультетської газети механіко-математичного факультету КНУ ім. Шевченка.
У 2000 р. - учасник першої акції протесту "Україна без Кучми", жив у наметовому містечку на Майдані Незалежності.
У 2001-2003 рр. - член редакційної групи інтернет-видання "Неофіційна інтернет-газета Київського університету".
У 2002-2007 рр. - редактор газет своєї вулиці "Привіт, Тверський тупик!" і свого будинку "Тверський тупик, 9".
У 2002 - переможець конкурсу творчих робіт Об'єднання гуманістів України (1 місце за роботу "Локалізація людини").
У 2003 р. - кореспондент газети "Понедельникъ".
У 2003 р. - переможець конкурсу КМДА "Волонтер року - 2003".
У 2004 р. - спостерігач на виборах Президента України від кандидата В. Ющенка.
У 2005 р. заснував та очолив Релігійну громаду сповідуючих Віру в Найвищу Цінність Людини.
У 2006 р. став співзасновником жартівливої "Партії любителів брехні", яка "продавала" місця у своєму передвиборчому списку. Діяльність партії висвітлювалася на телебаченні.
У 2005-2008 р. - незалежний журналіст, опублікував сотні статей з актуальних питань у широкому спектрі друкованих і електронних ЗМІ – «Українська Правда», «Телекритика», «Майдан», «Дурдом», «Вечірні Вісті», «Свобода», «2000», «Слово Просвіти», «Понедельник», «Київський майдан» та багато інших.
У січні-лютому 2006 р. брав участь у політтехнологічному проекті "Народний Рух ПРАВ" у Вишгороді (Київська обл.) як кандидат у депутати та редактор газети, згодом відмовився з моральних міркувань та викрив організаторів.
У 2006 р. - оглядач газети "Свобода".
У 2007 р. - редактор відділу соціальних проблем газети "Вечірні Вісті".
З 2007 р. - автор інтернет-видання "ХайВей".
У травні 2007 р. разом із сусідами примусив будівельну компанію "Житлобуд" та ректора КНУКіМ Поплавського відмовитись від перекриття будівельним парканом проходу до найближчої станції метро.
У вересні 2007 року - секретар дільничної виборчої комісії № 36 на виборах народних депутатів України.
У 2008 р. - кореспондент газети "Київський майдан".
З 2008 р. - учасник сатиричного інтернет-проекту "Дурдом".
У березні 2008 р. - кандидат на посаду Київського міського голови, набрав 121 голос (53 місце з 75-ти).
З жовтня 2008 р. - засновник, видавець та головний редактор газети "Правдошукач" (підписний індекс 49608).
У 2008-2010 рр. - член ревізійної комісії Незалежної медіа-профспілки України, голова ревізійної комісії Київської незалежної медіа-профспілки.
У 2010 році взяв участь в оскарженні рішень Донецького окружного адміністративного суду про позбавлення Степана Бандери та Романа Шухевича звання "Герой України".
З 2010 р. - засновник, видавець та головний редактор журналу "Мораль".
Регулярно коментую актуальні події у власних виданнях "Правдошукач" та "Мораль", на сайтах "Українська правда" та "Народна правда", в блогах на сайтах радіостанції «Ехо Москви», "ЛігаБізнесІнформ", у Живому Журналі.
Опублікував перше оповідання "Очі, що світяться в пітьмі" в літературному журналі "Київ" (№ 1-2.2001). В кінці 2004 року розповсюджував самвидавом пригодницьку повість "Разом" на Майдані Незалежності. Свою творчістю регулярно публікую в газеті "Правдошукач", журналі "Мораль" (оповідання "День Незалежності", "Єдність" тощо).
Я Хранитель Віри - засновник і керівник Релігійної громади сповідуючих Віру в Найвищу Цінність Людини; випускаю журнал "Мораль"; проповідую в віртуальному Храмі Божественного Одкровення. Проповіді розміщуються у формі відеоблога. Веду блог на сайті Релігійної інформаційної служби України.
Я сповідую релігійну Віру в Найвищу Цінність Людини, визнаю безумовною істиною священне писання цієї монотеїстичної релігії. Вважаю найважливішим ритуалом безпосереднє двобічне спілкування кожного віруючого з Богом - через одкровення, дію та усвідомлення, слово та звучання, думку та рефлексію.
Я - автор філософського вчення креативного ідеалізму.
Я прибічник верховенства права, свободи слова та інших ліберальних цінностей, максимально широких громадянських та економічних прав кожного громадянина (демократії), дерегуляції з боку держави і саморегуляції в межах моралі підприємництва, громадської та релігійної діяльності.
Я вважаю систему освіти та освітній ценз в державних і корпоративних структурах репресивним механізмом уніфікації та нівеляції особистості, що обмежує природне право людини на свободу вибору діяльності - оскільки освіта перетворилася на формальність, самостійно здобуті знання неможливо підтвердити одноразовим проходженням кваліфікаційного іспиту.
Я вважаю соціальні цінності демагогією, корупційним механізмом перетворення громадянина у халявника. Я вважаю колективізм гріхом стадності, виступаю проти сліпого самозречення на вимогу більшості.
Я відстоюю самоцінність добрих поглядів кожного індивідуума. Вважаю, що масовість завжди є ознакою сили і не може бути ознакою правоти, добра, істинності певних ідей. Вважаю, що сила масовості має бути обмежена протидією сили природних прав людини і гарантій їх законної реалізації в державі.
Я вважаю сім'ю одним з різновидів груп і не вважаю, що її функції біологічного відтворення людства ставлять цю групу в якесь особливе, сакральне становище порівняно з іншими групами.
Я вважаю групу з одного індивідуума повноцінною і повноправною групою, виступаю за внесення змін до законодавства України, які уможливлять заснування громадських та релігійних організацій як юридичних осіб однією фізичною особою.
У відповідь на неодноразові заочні діагнози "манія величі" я вигадав гумористичний діагноз для людей, які вважають чиюсь високу думку про себе принизливою для власної гідності - "манія нікчемності". Будьте здорові і не хворійте небезпечною манією нікчемності ;)
Вважаю, що конфлікт досконалого суб'єктивного з недосконалим об'єктивним, зокрема, індивідуальної свідомості та сліпої сили натовпу завжди був, є і буде рушійною силою розвитку людства.
------
Имиджевые фото:
------
ПРЕДКИ. PARENTS.
Шеляженко Вадим Анатольевич - мой папа. Родился в Киеве. Философ, инженер.
Гольчанская Людмила Николаевна - моя мама. Родилась в Докучаевске, Донецкая область. Экономист, после выхода на пенсию - путешественница.
------
Юрій Шеляженко 01042, Київ, Тверський тупик 9, кв. 82 +38 (097) 3179326 +38 (044) 5290435 (fax/факс)